Справа № 954/490/24
Номер провадження 2/954/784/24
28 листопада 2024 рокусмт Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Фінанс", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Фінанс", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову посилався на те, що через портал «Дія» дізнався про виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа нотаріуса №3486, виданого 12.01.2022р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личук Т.В. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вважає, що виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, так як відповідач повинен був надати нотаріусу докази відсутності спору (безспірності) щодо сум заборгованості на момент вчинення напису. Також виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, як це передбачено чинним положенням п.2 постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» У зв'язку із чим позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №3486, вчинений 12.01.2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личук Т.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за кредитним договором в сумі 29113,04 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подавав.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, письмових пояснень з приводу позовної заяви не надали.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
12.01.2022 року приватним нотаріусом виконавчого округу Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личук Т.В. на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, було вчинено виконавчий напис №3486 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3327378 від 09.08.2021 року на суму 29113,04грн.
18.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним С.С., на підставі виконавчого напису №3486 від 12.01.2022 року, було відкрито виконавче провадження №68716161.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 12.01.2022 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того на думку суду навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріусу, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 12.01.2022 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.
Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампсіс Фінанс", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3486 від 12.01.2022 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на суму 29113,04 грн.
Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 14.05.2024, щодо зупинення виконавчого провадження №68716161.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження 04053, м. Київ, вул.Кудрявський узвіз, б.5-Б) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко