Справа № 583/5166/24
3/583/1973/24
Іменем України
29 листопада 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що не працює, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130, ч. 1, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
встановив:
ОСОБА_1 , 06.10.2024 року о 00.20 годині знаходячись в м. Охтирка, по вул. Київська, 103, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від продуву газоаналізатора алкотестера 6820 «Драгер» та проходження медогляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності 2 свідків, порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КпАП України.
Крім того, 06.10.2024 року о 00.20 годині знаходячись в м. Охтирка, по вул. Київська, 103, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, перед початком руху не впевнився, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам, допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки MITSUBISHI, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті ДТП тілесних ушкоджень ніхто не отримав, автомобілі зазнали незначних механічних пошкоджень, а їх власники понесли матеріальні збитки, своїми діями вчинив ДТП, чим п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України.
ОСОБА_1 до суду не з'являвся, проте та його захисник, адвокат Абрамович О.В. вказав на невинуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованих у вину правопорушень з підстав викладених у письмовому запереченні.
Як зазначено у письмовому запереченні, його підзахисний тієї ночі автомобілем не керував взагалі, а, отже, і не здійснював наїзд на припаркований транспортний засіб потерпілої. Будь-які докази на підтвердження обставин викладених у протоколах із цього приводу відсутні. Із переглянутих відео, що їх надали поліцейські та потерпіла не вбачається наявність будь-яких пошкоджень на транспортному засобі його підзахисного, які б відповідали пошкодженню на авто потерпілої. Тата відео надане потерпілою не відповідає часу зазначеному у протоколах, тому вказаний доказ є неналежним. Самі протоколи складалися без участі ОСОБА_1 тому не можуть бути належними та достатніми доказами для підтвердження його винуватості у вчиненні правопорушень. Так, водій не знав з якого приводу відносно нього складалися протоколи. Копія протоколів йому не вручались. Водієві не були роз'яснені наслідки відмови від проходження медичного освідування та не було чітко запропоновано пройти освідування на місці згідно визначеної процедури.
У зв'язку із викладеним просили закрити провадження по справі.
Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Ст. 124 КпАП України передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Частина 1 ст. 130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015.
Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КпАП України, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена у ст. 266 КпАП України, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
За змістом ч. 2 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КпАП України).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КпАП України), а згідно ч. 2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того факт скоєння правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 06.10.2024 року серії ЕПР1 № 143984, ЕПР1 № 143966, у яких зафіксовані обставини інкримінованих у вину водієві адміністративних правопорушень, направленням водія на огляд на стан сп'яніння; схемою наслідків ДТП та фототаблицею ушкоджень транспортного засобу, у якому зафіксовані наявні механічні пошкодження на транспортних засобах. Зокрема, на авто потерпілої наявне незначне пошкодження лакофарбового покриття задньої накладки та бамперу із водійського боку. На авто автомобіля ВАЗ також зафіксовані пошкодження лакофарбового покриття. Відеозаписом події з камер поліцейського, на яких зафіксовано, як водій відмовився від проходження освідування на місці шляхом продуву газоаналізатора алкотестера 6820 «Драгер» та в медичному закладі. В судовому засіданні також були досліджені фото та відео з мобільного телефону потерпілої із зафіксованими механічними пошкодженнями обох авто, рух автомобіля ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у безпосередній близькості від транспортного засобі потерпілої, загальний стан ОСОБА_1 (наявність явних ознак сильного алкогольного сп'яніння, нецензурна лайка та образи з його боку)._Письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , які вказали на ОСОБА_1 , як на особу, який за обставин викладених у протоколах перебуваючи у нетверезому стані керував власним авто та пошкодив припаркований автомобіль потерпілої шляхом зіткнення із ним.
Потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 надали пояснення безпосередньо у судовому засіданні та розповіли, що ОСОБА_1 перебуваючи у сильному стані сп'яніння здійснював рухи належним йому автомобілем ВАЗ у дворі будинку та зачепив транспортний засіб потерпілої. На зауваження реагував агресивно, в подальшому відмовився від освідування на предмет вживання алкогольних напоїв на вимогу поліцейських.
У суду немає підстав ставити під сумнів дані докази, таких доказів суду не надано.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Вказані докази у їх сукупності повністю спростовують доводи сторони захисту наведені захисником у письмовому запереченні і які розцінюю як спосіб уникнення відповідальності за вчинені правопорушення, що носять очевидний характер.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1, ст. 124 КпАП України.
Згідно вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). У Рішенні від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. У даній справі, за аналогію з кримінальним законодавством, ні норми Загальної частини КК, ні статті 286, 286-1 КК не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Дана позиція повністю узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
При призначенні стягнення суд враховує те, що правопорушник скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, з урахуванням всіх обставин справи дійшов висновку, що наявні підстави для застосування стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 40-1 КпАП України з особи яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 247 ч. 1, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 130 ч. 1, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) в прибуток держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортними засобами строком на 1 (один) рік, Штраф підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів ГУК у Сумській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37970404, банк отримувача: ГУК у Сумській області, рахунок: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: адміністративний штраф по справі № 3/583/1973/24 від 29.11.2024 року (протоколи серії ЕПР1 № 143984, ЕПР1 № 143966).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір пункт 5.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КпАП України штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко