Справа № 467/1170/24
Провадження № 3/467/558/24
Іменем України
29.11.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Поплавської О.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Андрухова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, РНОКПП відсутній у справі,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
25 липня 2024 року о 03 годині 10 хвилин на а/д Н-24 Благовіщенське-Миколаїв на 117 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, невнятна розмова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 25 липня 2024 року близько 2 години ночі, коли він перебував у с.Ахтове у тестя, зателефонувала мама та попрохала його приїхати у смт. Костянтинівка, оскільки їй стало погано. Він попрохав знайомого ОСОБА_2 поїхати на його автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» разом з ним, так як він перебував у стані алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. При цьому за кермом був ОСОБА_2 , а він сидів на передньому пасажирському сидінні. На блокпосту їх зупинили працівники поліції та попрохали надати документи. У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 документів про відстрочку військовослужбовці погрожували ОСОБА_3 виписати повістку, від чого останній злякався та втік з місця зупинки. А він залишився біля автомобіля. Через хвилин 20 приїхали працівники поліції та почати його переконувати у тому, що це саме він був за кермом автомобіля. Вони запропонували спочатку продути прилад «Драгер», а потім поїхати у лікарню, на що він відмовився, оскільки не був за кермом.
Захисник ОСОБА_4 подав суду письмове клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Також відсутні документи про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем і докази того, що саме він був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Крім того, працівники поліції спочатку надали протокол на підпис ОСОБА_1 , а потім роз'яснили його права за ст. 268 КпАП України, чим порушили його право на захист.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№ 581089 складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Частина 1 статті 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 Інструкції №1452).
У відповідності до положень частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з відеозаписом, переглянутим у ході судового засіданні, працівником поліції пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу («Драгера»), так і в медичному закладі, на що останній відмовився.
З початку відеозапису вбачається, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 припаркований на узбіччі дороги, неподалік блокпосту. Біля автомобіля знаходиться ОСОБА_1 , інші особи, окрім працівників поліції, на відеозаписі відсутні. ОСОБА_1 не висловлює заперечень щодо факту керування саме ним транспортним засобом (час 3.15-3.16), підписує протокол, не заперечує на рішення працівника поліції щодо відсторонення його від керування автомобілем (час 3.54), тобто вчиняє дії, які притаманні особі, яка керує транспортом та несе за це відповідальність.
Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується і рапортом працівника поліції Артема Тишкового.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 25 липня зателефонував йому вночі та попрохав поїхати до смт. Костянтинівка у зв'язку з тим, що його матері стало погано, а він вживав алкоголь, на що він погодився. Вони разом на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» поїхали в сторону смт. Костянтинівка. При цьому за кермом був він, а ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні. На блокпосту їх зупинили працівник поліції і військовий та попрохали надати документи. У зв'язку з тим, що військовослужбовець став йому погрожувати виписати повістку, він злякався та пішов з місця зупинки до смт. Олександрівка.
Суд критично поставився до показань свідка ОСОБА_5 , який є знайомим ОСОБА_1 та є зацікавленою особою, намагається допомогти уникнути останньому адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з відеозапису, що наявний в матеріалах справи (3 години 54 хвилини) працівник поліції наголосив водію ОСОБА_1 , що його відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.
Щодо доводів захисника про те, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.268 КУпАП, то вказане спростовується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що його було ознайомлено зі ст.63 Конституції України та ст.ст. 268,289 КУпАП, а також відеозаписом, де працівник поліції оголошує останньому зміст ст. 268 КпАП України.
За таких обставин, сукупність досліджених в матеріалах справи доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 103925 від 25 липня 2024 року, відеозапису події, переглянутого в судовому засіданні, рапорту працівника поліції, пояснень ОСОБА_6 , наданих у судовому засіданні, свідчить про доведення провини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення у відношенні правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_6 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити йому стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к.
Суд також роз'яснює, що згідно ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя Т.М. Кологрива