Справа № 145/1837/24
Провадження №1-кс/145/477/2024
"28" листопада 2024 р. смт Тиврів
Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12024020080000228 від 09.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому вказує, що 08.10.2024 до відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідома особа шляхом обману, зловживаючи довірою від приводом посередництва в продажі насіння «Соняшника» заволоділа грошовими коштами на загальну суму 860 000 гривень.
Так, 27.11.2024 було проведено обшук камери № НОМЕР_1 у приміщенні ДУ «Вінницька установа виконання покарань АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
Враховуючи те, що вилучені речі, а саме:2 блокноти з рукописним текстом, які перебувають у відділенні поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, та в подальшому будуть поміщені до банку, мають значення для всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, а тому виникла необхідність заборонити використовувати та розпоряджатися вищевказаним майном, особам, у власності яких воно перебуває, для запобігання його зникнення, втраті або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі вищевикладеного, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, на вилучені 27.11.2024 речові докази, а саме: 2 блокноти з рукописним текстом.
В судове засідання слідчий СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій областіне з'явився, про місце та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, згідно заяви просить справу розглянути у його відсутності, клопотання підтримує, просить його задоволити з викладених у ньому підстав.
Особа, що використовувала майно, стосовно якого розглядається клопотання про арешт в судове засідання не з'явилася.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчий СВ відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
З огляду на положення ст. 167, ч.2 ст. 168 КПК України вказане майно є тимчасово вилученим майном та на нього може бути накладений арешт в порядку та на умовах, передбачених ст.ст. 170-173 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, оскільки воно має значення речового доказу, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для проведення судових експертиз, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення або пошкодження майна, що може перешкоджати кримінальному провадженню, а тому є необхідність в забезпеченні схоронності даного майна, тобто наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, доведена.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, на вилучені 27.11.2024 речові докази, а саме: 2 блокноти з рукописним текстом.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити заінтересованим особам, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, роз'яснивши їм право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція протягом п'яти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1