Справа № 464/5516/24 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 33/811/1522/24 Доповідач: Белена А. В.
20 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю захисника - адвоката Михалевського Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 14 жовтня 2024 року,
Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 14 жовтня 2024 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він будучи підданий адміністративному стягненню за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року, 11 серпня 2024 року о 13:23 год, м. Львів, вул. Василя Стуса, 4 керував автомобілем марки «Кіа», номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким, чим порушив п.2.1а України., за що відповідальність передбачена частиною 5 статтею 126 КУпАП.
На постанову судді захисник Михалевський Ю.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи повернути до УПП у Львівській області ДПП для належного оформлення.
Судом не враховано, що на момент розгляду справи не було належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинки т/з під керуванням ОСОБА_1 та проведення подальшої перевірки документів ОСОБА_1 .
Слідуючи доктрині «Плоду отруйного дерева», враховуючи незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , усі докази, які знаходяться в матеріалах справи (в тому числі протокол про адміністративне правопорушення) є недопустимими доказами.
Апелянт вважає, що матеріали справи слід повернути для належного оформлення до УПП у Львівській області, оскільки у протоколі не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за відсутності номера будівлі не можливо встановити підсудність справи; не зазначено про наявність чи відсутність посвідчення водія, оскільки наявні суперечності між постановою про накладення адміністративного стягнення, карткою обліку адміністративного правопорушення, в яких зазначено про посвідчення водія «АВ613459» та фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказано про відсутність посвідчення водія; не постанови про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; картка обліку адміністративногоправопорушення не містить вихідного номера, підпису уповноваженої особи, що видала такий документ, та печатки УПП у Львівській області ДПП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Захисник Михалевський Ю.Р. повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні. Не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 110675 від 11 серпня 2024 року (а.с. 1);
- карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою 30.07.2024 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керував т/з, не маючи права керувати таким (а.с.3);
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДОО Наталії ДЯКІВ від 14.08.2024, відповідно до якої у інформаційному порталі НП України, підсистемі «Пошук посвідчення водія», відсутні відомості щодо отримання посвідчення ОСОБА_1 (а.с.5);
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДОО Наталії ДЯКІВ від 14.08.2024, відповідно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягався 30.07.2024 УПП у Житомирській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с.6);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2807190 від 11.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7);
- відеозаписом події від 11.08.2024 (а.с. 2).
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що усі доводи апеляційної скарги зазисника ОСОБА_3 були предметом розгляду суддею Сихівського районного суду м. Львова.
Зокрема, у суді першої інстанції було допитано інспектора Зубика М.І., який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 110675 від 11 серпня 2024 року щодо ОСОБА_4 , який пояснив, що при складанні протоколу ним було допущено механічну описку, а саме не зазначено номер будинку, де було вчинене адміністративне правопорушення. Повідомив, що правильною адресою є АДРЕСА_2 . При цьому, слід звернути увагу, що вказане узгоджується із складеною у той самий час постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2807190, у якій місцем вчинення правопорушення зазначено АДРЕСА_2 .
Щодо покликання апелянта на те, що місцем правопорушення є АДРЕСА_3 , то як пояснив у суді першої інстанції інспектор ОСОБА_5 таке є помилковим, оскільки вказаний будинок знаходиться на протилежній стороні дороги.
З врахуванням наведеного, твердження захисника про те, що справу слід було скерувати за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова є необґрунтованими.
Безпідставними також є доводи апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази повторності вчинення адміністративного правопорушення з тих підстав, що у матеріалах справи відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія постанови про притягнення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а картка обліку адміністративного правопорушення не підписана посадовою особою.
Відповідно до п.5 Розділу VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408/27853 від 10.11.2015, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Вказаних вимог поліцейськими дотримано у повній мірі та долучено до матеріалів справи належним чином оформлену довідку старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДОО Наталії ДЯКІВ від 14.08.2024, відповідно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягався 30.07.2024 УПП у Житомирській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.
А відтак, жодних підстав для повернення матеріалів справи для належного оформлення, на думку апеляційного суду, нема.
Твердження захисника Михалевського Ю.Р. про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та проведення подальшої перевірки документів як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2807190 від 11.08.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення п.12.4. ПДР «Порушення швидкісного режиму в населених пунктах».
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності.
Також апелянт вказує, що оскільки неможливо встановити, що стало причиною зупинки транспортного засобу, таке в результаті тягне за собою незаконність всіх подальших дій.
Однак, даний аргумент не має жодного правового підґрунтя, так як апелянт застосовує положення доктрини «плодів отруйного дерева» не в аналогічних правовідносинах. За сталою практикою Верховного суду та ЄСПЛ, доктрина «плодів отруйного дерева» застосовуються судами лише під час дослідження та оцінки доказів.
Якщо низка доказів є похідними від доказу, здобутого з істотними порушеннями вимог процесуального закону, то такі докази не можна вважати допустимими. В даній ситуації зупинка транспортного засобу не є доказом, а є, насамперед, обов'язком ОСОБА_1 як водія транспортного засобу.
Також, варто врахувати той факт, що доктрина «плодів отруйного дерева» не є імперативним та беззаперечним аргументом. Варто зазначити, що якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від порушення прав людини, такий доказ може бути визнаний допустимим (доктрина "неминучого виявлення" є одним із виключень з доктрини "плодів отруйного дерева"). Такого висновку дійшов Верховний суд в справі № 737/641/17 в постанові від 26.09.2022.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП із урахуванням вимог ст. 33 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 14 жовтня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА
Г.В. Оприсько