Справа 688/5476/24
№ 1-кс/688/2472/24
Ухвала
про накладення арешту на майно
27 листопада 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12024244000001975 від 25 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна,
встановив:
Старший слідчий СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024244000001975 від 25 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 25 листопада 2024 року близько 11 год 30 хв, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поряд на території дитячого садочку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », по АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, без застосування насильства, відкрито, викрав дитячу коляску марки «Carello», моделі «Quattro», яка належить ОСОБА_6 , таким чином завдавши останній матеріального збитку на суму 3000 гривень.
25 листопада 2024 року за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024244000001975 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В подальшому, 25 листопада 2024 року під час затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, у приміщенні Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, за адресою: м. Шепетівка вул. Захиснкиів України, 3, Хмельницька область, вилучено одяг в який був одягнутий ОСОБА_5 , в момент вчинення кримінального правопорушення, а сааме: куртку марки «Adidas», чорного кольору, та кепку марки «Nike», чорного кольору.
25 листопада 2024 року постановою старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , вищевказане майно визнано у кримінальному провадженні речовими доказами, оскільки має суттєва значення у кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів та проведенні певних слідчих дій, виникла необхідність у їх арешті, так як у разі не застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, це може призвести до зникнення втрати або пошкодження, та як наслідок призведе до перешкоджання та затягування в прийнятті процесуального рішення по провадженню.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, подали спільну заяву про розгляд клопотання без їх участі, підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора та слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що вилучені речі: куртку марки «Adidas», чорного кольору, та кепку марки «Nike», чорного кольору, визнано речовими доказами, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно із забороною розпоряджатися та користування ним.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000001975 від 25 листопада 2024 року, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на: куртку марки «Adidas», чорного кольору, та кепку марки «Nike», чорного кольору, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розпоряджатися та користуватися ними.
Роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшим слідчим СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7