Справа № 676/3623/24
Номер провадження 3/676/1863/24
29 листопада 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., при секретарі судового засідання Корчинській Д.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Баблонюк О.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , керівника гуртків ПНВО,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27 квітня 2024 року о 14:00 год. в дворі будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинила психологічне домашнє насильство, відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні непристойних слів у його адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров'ю.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та згідно із ст.63 Конституції України відмовилася надавати пояснення. Поряд з цим, коментуючи докази сторона захисту підтвердила той факт, що дійсно 27 квітня 2024 року вона виловлювала образливі слова в адресу ОСОБА_2 , але зазначені слова є літературними та не є нецензурними, а також вважала, що слова ці відповідають дійсності та вона не вчинила будь-якого правопорушення.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення адміністративного правопорушення колишньою дружиною ОСОБА_1 . Зазначив, що 27 квітня 2024 року близько 14 год. після того, як ОСОБА_1 повідомила про те, що донька не вийде на побачення, висловлювалася до нього непристойними словами, які є образливими, що він зафіксував на відеозапис на мобільний телефон. Зазначені образи ОСОБА_1 висловлювала йому у зв'язку з неприязними відносинами, що виникли після розлучення та у зв'язку з його діями, пов'язаними із тим, що він у судовому порядку намагається отримати побачення із малолітньою донькою. Цими діями було спричинено шкода його психічному здоров'ю.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №239233 від 05 серпня 2024 року, даними пояснення свідка ОСОБА_3 , яка у судовому засіданні підтвердила факт висловлювання ОСОБА_1 у адресу ОСОБА_2 непристойними словами, які є образливими для гідності будь-якої людини.
Також факт образливого висловлювання ОСОБА_1 в адресу потерпілого ОСОБА_2 підтверджується даними дослідженого у судовому засідання відеозапису події, наданого потерпілим ОСОБА_2 .
Суддею не беруться до уваги доводи сторони захисту про недопустимість зазначеного доказу (відеозапису), оскільки відеозапис потерпілим здійснювався відкрито, потерпілим фіксувався хід виконавчих дій, і було зафіксовано факт образ зі сторони ОСОБА_1 . Відеозаписом підтверджено відкритість фіксування, зокрема на проміжку з 07 хв.55 сек. по 08 хв. 01 сек. вбачається, що ОСОБА_1 звертається до ОСОБА_2 із словами «знімай-знімай», що підтверджує відкритість фіксування. Із врахуванням викладеного, суддя не вбачає підстав вважати, що діями ОСОБА_2 , який знімав хід проведення виконавчих дій, було порушено будь-яким чином право на приватне життя ОСОБА_1 , а також відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 здійснював негласний (прихований) відеозапис.
Крім того, суддею не беруться до уваги доводи сторони захисту щодо того, що законодавством не визначено поняття «непристойні слова», що ОСОБА_1 використовувала літературні слова, а не нецензурну лексику, що слова, які використовувала ОСОБА_1 відповідають дійсності, зважаючи на спосіб життя ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Зокрема, суддею встановлено, що дійсно ОСОБА_1 не використовувала нецензурну лексику, проте використала образливі слова, які у обвинуваченні поліцейський зазначив як непристойні слова.
Зазначене поняття «непристойні слова» є оціночним, а також є синонімом до татуйованої (неприпустимої) лексики, яку сприймають як відразливу, яка перебуває поза нормальним стилем спілкування, та є образливим для іншої людини. Також це поняття достатньо чітко характеризує ступінь образи іншої людини.
Поряд з цим, відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, на переконання судді використані ОСОБА_1 слова є очевидно образливими для будь-кого та не можуть бути використані для звертання до іншої людини. З урахуванням того, що вказані образи були використані щодо колишнього чоловіка, суддя на підставі законодавчого визначення, поняття «домашнє насильство», яке наведене у п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» приходить до висновку, що висловлені образи ОСОБА_1 є домашнім насильством.
Таким чином, заслухавши пояснення потерпілого, свідка, доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні 27 квітня 2024 року правопорушення в судовому засіданні доведена, а її дії, що виразилися у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, слід кваліфікувати за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом із тим, дослідивши матеріали справи, встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства 27 квітня 2024 року підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно із ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій-шостій цієї статті.
Відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Як встановлено з досліджених судом матеріалів справи, ОСОБА_1 27 квітня 2024 року вчинила адміністративне правопорушення, протокол про адмінстративне правоопрушення надійшов на розгляд судді 27 серпня 2024 року, на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП. Тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно закрити в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Крім того, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №239234 від 08 серпня 2024 року, складеного ПОГ СПОГ ВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема в тому, що 23 березня 2024 року о 14:00 год. за адресою АДРЕСА_3 в дворі будинку вчинила психологічне домашнє насильство, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень) ОСОБА_2 , внаслідок чого виражалася нецензурною лайкою в сторону останнього, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та на підставі ст.63 Конституції України відмовилася давати пояснення.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав пояснення, із яких встановлено, що 23 березня 2024 року ОСОБА_1 образила його непристойним жестом та непристойними словами.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Зокрема, диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за дії чи бездіяльність, наслідками яких є можливість заподіяння чи заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із формулювання обвинувачення у вищевказаному протоколі вбачається, що наслідками діяння ОСОБА_1 зазначено можливість заподіяння шкоди психологічному здоров'ю потерпілого. Натомість, диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено наслідки домашнього насильства у виді можливості заподіяння чи заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Проте, такі наслідки не зазначаються у обвинуваченні, а зазначається про можливість заподіяння шкоди психологічному здоров'ю потерпілого, за що ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальності не передбачено.
При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягається до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має повноважень змінювати на шкоду особи обвинувачення, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за епізодом обвинувачення у вчиненні 23 березня 2024 року домашнього насильства підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, 173-2, 247, 278, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за епізодом обвинувачення у вчиненні домашнього насильства 27 квітня 2024 року), та закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (за епізодом обвинувачення у вчиненні домашнього насильства 23 березня 2024 року) на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області Мантуляк Ю.В.