Єдиний унікальний номер 599/2284/24
Номер провадження 3/599/759/2024
Іменем України
"29" листопада 2024 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В.В., розглянувши у м. Зборові матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 (місто Зборів) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №154628 від 20 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2024 року о 01 год 35 хв у місті Зборів Тернопільського району Тернопільської області, по вулиці Гоголя, керував автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоанолізатора DRAGER Alcotest 6810, а також у медичному закладі, водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнав, пояснив, що автомобілем він не курував, однак щодо нього було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає, що 20.10.2024 близько 01 год. 35 хв. він перебував на території автомийки у м. Зборів, так як намагався знайти свій мобільний телефон, який у нього було викрадено. Вказує, що в цей час на автомийку автомобілем «Мерседес Бенц А170», д.н.з НОМЕР_2 , власником якого він є, за ним приїхала його дружина, він зустрічав цей автомобіль, а не керував ним і це зафіксовано відеозаписами, долученими до справи. Так як автомобілем він не керував, тому і відмовився проходити огляд на стан сп'яніння. Вважає, що будь - яких доказів, які б доводили факт керування ним транспортним засобом до матеріалів справи не надано і такі докази відсутні.
З диспопозиції ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність за порушення вимог вказаної статті настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У своїй постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст.130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2024 року у справі №599/308/24, ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
До матеріалів справи долучено відеозаписи, зокрема IMG_6503 та IMG_6506, тривалістю по три хвилини.
Запис IMG_6506 передає статичне зображення і не містить будь - якої доказової інформації.
Із запису IMG_6503 з відеореєтратора вбачається, що 20.10.2024 близько 01 год. 35 хв. патрульний автомобіль поліції перебував на автомийці у місті Зборів. О 01:36:40 год. на територію автомийки приїхав автомобіль, марка та номер якого не розпізнається, схожий на автомобіль «Мерседес Бенц А170», який зустрічав ОСОБА_1 .
О 01:36:40 год. запис обривається.
З вказаних відеозаписів неможливо зробити висновок хто саме перебував за кермом цього автомобіля.
ОСОБА_1 , який зустрічав автомобіль, безумовно у вказаний час не керував і фізично не міг керувати цим автомобілем.
При цьому інші відеоматеріали: файл 0000000_00000020241020014307_0001 та файл 0000000_00000020241020022809_0002 відображають процедуру складення протоколу і в них не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем чи навіть факту його перебування у автомобілі.
В подальшому в ході розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечує факт керування, просить у працівників поліції надати докази, що саме він керував транспортним засобом.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, матеріали справи, зокрема відеоматеріали, не містять доказів того, що ОСОБА_1 був зупинений під час керування транспортним засобом та перебував за кермом автомобіля, тобто, що він був водієм і записи не повні.
Тому, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, вважаю, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які би поза розумним сумнівом підтверджували дані протоколу про адміністративне правопорушення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 автомобілем не керував, то працівники поліції і не мали правових підстав вимагати від нього проходження огляду на стан сп'яніння як у водія.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», п.64), оскільки це буде прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безсторонності.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що вказує на відсутність події та складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з цим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130,247,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрити за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський