Ухвала від 28.11.2024 по справі 462/8987/24

справа № 462/8987/24

УХВАЛА

28 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи,

встановив:

заявник, 27.11.2024 року звернулась через систему «Електронний суд» до Залізничного районного суду м. Львова із заявою в якій просить визнати факт смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Єнакієве, Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відтак, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу заявника на те, що письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім цього, відповідно до змісту п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

Разом з тим, у заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали документів, копії яких були додані до заяви.

Згідно вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відтак, заявнику слід подати письмове підтвердження, що ним не подано іншої аналогічної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як передбачено ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.

Разом з тим, у заяві відсутні будь-які відомості щодо заінтересованих осіб, не визначено коло заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, відповідно до положень ст. 95 ЦПК України

Також положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд розглядає справи в порядку окремого провадження зокрема, щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, встановлення юридичних фактів.

Суд розглядає справи про встановлення юридичного факту, зокрема смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», необхідно відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Відтак, з наведених вище норм права вбачається, що оголошення особи померлою та встановлення факту смерті особи є різними категоріями справ.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо. Підставою для оголошення особи померлою є не факти, які підтверджують загибель особи, а обставини, що дають підстави припускати смерть особи.

При цьому, встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

При зверненні до суду із даною заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_1 не посилається на норми та положення ЦПК України, не обґрунтовує заяву відповідно до норм чинного законодавства та не зазначає підставу звернення, зокрема чи звертається в порядку п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України чи ст. 317 ЦПК України, що унеможливлює встановити чи підсудна дана справа Залізничному районному суду м. Львова.

Крім того, до матеріалів заяви долучено копію свідоцтва про смерть та свідоцтво про смерть, які складена іноземною мовою.

Положеннями ч. 1 ст. 9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження № 11-56заі20, справа № 826/7329/17, провадження № 11-28заі21).

У випадку, коли документ складений іноземною мовою, до суду подається переклад документа на державну мову України.

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, у порядку, передбаченому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, заявником не долучено переклад зазначених документів на державну мову України.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

Враховуючи наведене, заяву слід залишити без руху та зобов'язати заявника усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

При цьому заявник попереджається, що у разі не усунення недоліків заяви в строк, вказаний в ухвалі, така буде вважатись неподаною і буде повернута їй.

Керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 311 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи - залишити без руху.

Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Заявник має право протягом строку, який не перевищує п'яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявник усуне зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Пилип'юк Г. М.

Оринал ухвали.

Попередній документ
123383114
Наступний документ
123383116
Інформація про рішення:
№ рішення: 123383115
№ справи: 462/8987/24
Дата рішення: 28.11.2024
Дата публікації: 02.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.11.2024)
Дата надходження: 27.11.2024
Предмет позову: про встановлення факту смерті
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ПИЛИП'ЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
заявник:
Соловйова Алла Юріївна