Справа № 462/7644/24
провадження 1-кс/462/2080/24
27 листопада 2024 року слідча суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024141390000913 від 19.09.2024 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2
встановила:
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що 19.09.2024 в період часу з 00:14 год по 00:20 год ОСОБА_4 , перебуваючи в під'їзді будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, викрав із під'їзду будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 електросамокат сірого кольору марки «Electric Scooter» моделі CS-710 МАХ вартістю 14 000 грн, який належить потерпілій ОСОБА_5 . Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 14 000 грн.
Окрім цього досудовим розслідуванням встановлено що 26.09.2024 близько 00:33 год ОСОБА_4 , перебуваючи в під'їзді будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, викрав із під'їзду будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 велосипед темно синього (фіолетового) кольору марки «LEADER» вартістю 4 566 грн, який належить потерпілому ОСОБА_6 . Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4 566 грн.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2024 точний період часу досудовим розслідування не вдалось встановити, ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, викрав із кварти №3 будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 пральну машину білого кольору марки «Candy с04» вартістю 7 207 грн, яка належить потерпілій ОСОБА_7 . Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 7 207 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова від 01.10.2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.11.2024.
У ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме про можливість обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого до ухилення від явки до органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний втік з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим, намагався свідомо уникнути покарання, однак, у подальшому був виявлений працівниками поліції, злочин вчинено в громадському місці, в умовах воєнного стану.
Отже, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відтак, просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого та просив клопотання задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечив.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12024141390000913 від 19.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 4 ст. 185 КК України.
27.09.2024 слідчою СВ відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколами огляду місця події від 19.09.2024, протоколом прийняття заяви від 30.09.2024, протоколом добровільної видачі від 20.09.2024, протоколи допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом огляду предметів, висновком товарознавчої експертизи, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом прийняття заяви, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом добровільної видачі свідка ОСОБА_10 , протоколом прийняття заяви, протоколом допиту потепілого ОСОБА_6 , протоколом огляду предметів та протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова від 01 жовтня 2024 року, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 29.11.2024 включно. Визначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87600 грн.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою
Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі провадження суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризиками, які дають підстави суду продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що є тяжким злочином, за яке встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Також суд враховує те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, що свідчить про те, що підозрюваний становить небезпеку для оточуючих та моральних засад суспільства. Відтак наявні всі підстави для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, питання наявності зазначених ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, було встановлено судом при обранні запобіжного заходу. На даний час вищезазначені ризики відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а тому дані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Продовження підозрюваному строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.
Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто з 27.11.2024 до 25.01.2025 включно.
Із врахуванням ступеню небезпеки, обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, суд вважає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_4 слід залишити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб, тобто до 25.01.2025 включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87600 /вісімдесят сім тисяч шістсот / гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду на кожну вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він тимчасово проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
- здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо підозрюваний ОСОБА_4 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28.11.2024.
Слідча суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали