Справа № 309/5064/24
Провадження № 3/309/1745/24
28 листопада 2024 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Чопика В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 164791 від 02 листопада 2024 року про те, що він 02 листопада 2024 року близько 17 години 50 хвилин, в с.Шаян по вул. Центральна, керуючи ТЗ «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху, не переконався, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з кіньми, внаслідок чого автомобіль отримав механічні ушкодження. Цим самим ОСОБА_1 згідно протоколу порушив вимоги п.10.1ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду пояснив, що він рухався з с.Шаян по вул. Центральна на своєму автомобілі. Хотів виїхати на дорогу між с.Велятино та смт. Вишково. Було вже темно, вуличне освітлення відсутнє. Перед виїздом переконавшись у відсутності інших ТЗ почав маневр. В цей момент звідкись появились коні без жодних освітлювальних приборів. Погонщик був п'яний. У зв'язку з чим він і не міг їх побачити. Вважає, що його вина відсутня, він не міг передбачити наявність коней.
Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Положенням ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП характеризується необережною формою вини.
Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сам обов'язок щодо збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: у т.ч. місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.
При цьому під формулюванням порушення (суть) розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.
У той же час, підставами застосування норми закону є скоєння діяння, фактичні обставини якого й зумовлюють її вибір. Коли фактичні обставини діяння й норма права, яка передбачає відповідальність за його скоєння, встановлені правильно, однак неправильно обрана форма закону -застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент порушення, або ж не давала підстав для застосуванняїї зворотної дії в часі, указівка на сам закон,то таке застосування закону про відповідальність є незаконним.
Адже, юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові, як-то: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.
Уточнювати, відредактовувати протокол з цього питання Суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення,усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже під час провадження у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи.
Тим самим, такий недолік автоматично незалежно від доданих до справи матеріалів тягне за собою закриття провадження в останній на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 164791 від 02 листопада 2024 року;
- схемою місця ДТП яка сталася 02.11.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.11.2024, який пояснив, що 02.11.2024 біля 17:50 год. він їхав на конях між с.Велятино та смт. Вишково. Біля села Шаян по вул. Центральній, виїжджав із прилеглої дороги та не помітив його, автомобіль «Фольксваген Джет», і допустив зіткнення з кіньми;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.11.2024, який пояснив, що 02.11.2024 біля 17:50 год. він їхав на своєму автомобілі в с.Шаян по вул. Центральна. Хотів виїхати з прилеглої дороги на дорогу с.Велятино - с.Вишково. Перед початком руху подивився в обидва боки і побачив, що автомобілі відсутні. Однак там їхав віз з кіньми, який був у неосвітленому місці, у темну пору доби, і він їх не побачив, внаслідок чого сталося зіткнення;
Окрім того захисником долучено фотографії з місця ДТП з геолокацією, з яких убачається, що на ділянці, де відбулося ДТП відсутнє жодне вуличне освітлення.
Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібранні Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області, суддя установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є дійсною та доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 перед початком руху, не переконався, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з кіньми. Водночас у даному випадку слід врахувати усі істотні обставини ДТП. Зокрема ДТП мало місце 02.11.2024 року о 17:50, тобто у темну пору доби. На місці ДТП відсутнє вуличне освітлення, що убачається з наданих захисником фотографій. Тобто видимість у темну пору доби на місці ДТП була мінімальною. ОСОБА_1 , стверджує, що віз з кіньми рухався без жодних освітлювальних приборів, і суд не ставить під обґрунтований сумнів таке твердження ОСОБА_1 , позаяк така ситуація загалом притаманна Закарпаттю. З урахуванням усіх цих обставин, на думку суду, ОСОБА_1 , перед здійсненням маневру виїзду на дорогу, не міг передбачити (побачити) наявність на прилеглій смузі руху возу з кіньми якому би слід було дати дорогу. А отже відсутні підстави стверджувати, що в його діях, які призвели до ДТП, є необережна форма вини.
За встановлених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена згідно критерію «поза розумним сумнівом».
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому відповідно до змісту ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.