Справа № 347/325/21
Провадження № 22-ц/4808/1529/24
Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.
Суддя-доповідач Пнівчук
27 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О.В.,
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,
з участю секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дяків Дмитро Іванович, на ухвалу Косівського районного суду від 18 жовтня 2024 року, у складі судді Крилюк М.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на частку у майні, призначення грошової компенсації,
В лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на частку у майні, призначення грошової компенсації.
19 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дяків Д.І. подав письмове клопотання про призначення у справі комплексної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи.
Представник відповідача в обґрунтування поданого клопотання зазначав на доводи позивачки про неможливість поділу будинковолодіння на дві окремі квартири, посилаючись при цьому на висновок експертизи N° 888 від 27 листопада 2019 року складений судовим експертом Юзвенко Р.В. Представник відповідача вважає, що зазначена експертиза не може вважатися об'єктивною, її проведення здійснювалось за запитом позивача, який мав заздалегідь встановлене бачення такої експертизи. Вважав, що насправді є можливість поділу даного будинковолодіння на дві окремі квартири. Крім того реальна вартість 1/6 будинковолодіння не відповідає ціні вказаній у висновку, який надала сторона позивача. Зазначав, що з моменту проведення експертизи пройшло уже 5 років, внаслідок чого вартість майна явно змінилася.
За таких обставин на думку представника відповідача необхідно в справі призначити комплексну будівельну-технічну та будівельно-оціночну експертизу.
Ухвалою Косівського районного суду від 18 жовтня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дяківа Д.І. задоволено частково.
Призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
- Яка ринкова вартість будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 та їх часток , зокрема 1/6 частини та 5/6 частин на даний час?
Проведення експертизи доручено Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків та привести його до присяги.
Встановлено експерту термін виконання ухвали суду в частині проведення експертизи - 1 місяць.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 та роз'яснено йому положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Представник ОСОБА_1 адвокат Дяків Д.І. на вказану ухвалу суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що ухвала суду про призначення експертизи була прийнята без ґрунтовного з'ясування всіх обставин по справі з порушенням принципу змагальності та диспозитивної, тому її необхідно скасувати в частині відмови у проведенні будівельно-технічної експертизи. Необхідність проведення експертизи обумовлюється наступними обставинами. Позивачка звертаючись до суду про припинення права власності на частку відповідача у майні стверджує про неможливість поділу будинку між співвласниками. Для обґрунтування своїх тверджень надала висновок експертизи №888 від 27 листопада 2019 року, складений судовим експертом Юзвенко Р.В. Однак зміст зазначеного висновку вказує на те, що викладені в ньому положення не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, у висновку вказано, що кімната, позначена у висновку цифрою 3, а в технічному паспорті цифрою 1.3. є кухнею, хоча насправді, зазначена кімната є житловою кімнатою. Тим більше, що в технічному паспорті відсутні позначки, які б вказували на те, що в кімнаті облаштовано кухню. Зазначене у висновку приміщення під номером 4, а у технічному паспорті під номером 1.4. як коридор насправді є кухнею, про що свідчить позначка, яка відображає місце для приготування їжі. Вказаних в приміщенні 1.1. сходів до другого поверху на справді немає. Крім цього у висновку не вказане підвальне приміщення.
Зазначені обставини свідчать про те, що висновок експерта спотворив реальну ситуацію для того, щоб позбавити можливості ОСОБА_1 , як співвласника, користуватися належним на праві власності житлом. Експертиза проводилась формально, експерт не оглядав будинок. Крім того, додані до позовної заяви фото вказують на місце розташування плити в приміщенні, позначеному у технічному паспорті цифрою 1.4. На фото чітко видно, що плита встановлена не в кімнаті, а в приміщенні між кімнатами площею 11, 7 та 11, 6 кв.м. Враховуючи, що частка ОСОБА_1 за твердженням позивачки складає 23.65 кв. метри, саме вказані дві кімнати можна було б виділити йому для проживання.
Відмовляючи в призначені будівельно-технічної експертизи суд позбавив сторону відповідача можливості надати належні докази для забезпечення захисту його прав, має місце порушення принципу змагальності сторін. В даному випадку суд надав заздалегідь перевагу доказам позивачки, які насправді є сумнівними.
18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 з'явився до Косівського районного суду для участі в судовому засіданні, де мав намір детально обґрунтувати викладені в клопотанні вимоги щодо невідповідності висновку експерта фактичним обставинам справи. Про його присутність в суді свідчить запис внесений співробітником охоронної служби в журналі реєстрації осіб, які допускаються у приміщення суду. Однак суддею перед судовим засіданням було доведено до його відома про задоволення клопотання про призначення експертизи та запропоновано стороні відповідача подати заяви про розгляд справи без його участі. У зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості відстояти свою позицію в судовому засіданні.
Вважає, що без проведення експертизи неможливо з'ясувати наявність чи відсутність підстав для застосування положень ст. 365 Цивільного кодексу України та відповідно об'єктивно розглянути справу.
Категорія справ про припинення права власності вимагає детального дослідження, адже фактично пов'язана з втручанням у гарантоване Конституцією України право власності. Тому слід враховувати докази кожної сторони.
Вважає, що висновок експертизи, який замовлений позивачем в позасудовий спосіб викликає сумнів. Експертиза проведена не об'єктивно, формально, за заздалегідь встановленими завданнями позивачки.
Проведення судової експертизи за рішенням суду забезпечить об'єктивне проведення експертизи та сприятиме недопущення будь-яких сумнівів у обґрунтованості та правильності висновку експерта.
Просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у проведенні будівельно-технічної експертизи. Винести ухвалу про задоволення клопотання про призначення експертизи та призначити у справі будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:
- Чи технічно можливі інші, відмінні від запропонованих у висновку експертизи №888 від 27 листопада 2019 року, варіанти поділу в натурі домоволодіння за адресом АДРЕСА_1 , яке перебуває у спільній часткові власності співвласників ОСОБА_2 з часткою 5/6 будинковолодіння та ОСОБА_1 з часткою 1/6 будинковолодіння на дві окремі ізольовані квартири відповідно до розміру ідеальних часток кожного із вказаних співвласників?
- Якщо можливість поділу є, які варіанти поділу існують та які переобладнання за необхідності можна здійснити для поділу?
- Якщо поділ майна технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, які існують варіанти поділу, як зміняться частки співвласників будинковолодіння та який розмір грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу зменшиться?
Проведення експертизи доручити Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (76018, м. Івано-Франківськ вул. Української перемоги (Академіка Сахарова) 23а. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає судове рішення є обґрунтованим та справедливим.
Зазначає, що подаючи клопотання про призначення експертизи відповідач не зазначив у клопотанні про призначення якої експертизи він просить, зокрема повторної чи додаткової, не надав йому належного обґрунтування.
Відповідач отримав висновок будівельно-технічної та оціночної експертизи у жовтні 2020 року. З часу відкриття провадження у справі відповідач жодного разу не клопотав про проведення додаткової чи повторної експертизи аж до жовтня 2024 року, що свідчить про затягування справи та зловживання правами.
Також відповідач не звертався із зустрічним позовом про виділення йому частки у житлі чи поділу будинку, проте поряд з цим ставить питання про варіанти поділу в натурі будинковолодіння.
Не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що експерт не був присутнім при проведенні експертизи.
Зазначає, що ОСОБА_1 робить самочинні втручання та перебудови в житлі, проте самовільне будівництво, якщо воно здійснене, не підлягає поділу. Функціональне призначення кухні та коридору, на які посилається відповідач, є беззмінним тривалий час.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду підтримали подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.
Позивачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Задовольняючи частково заяву представника відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити по даній справі оціночно-будівельну експертизу. Вимоги клопотання щодо призначення будівельно-технічної експертизи суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки аналогічні питання вже були предметом експертного дослідження.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.
Згідно з положеннями ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 1 ст. 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подачі клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (ст. 105 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно статтею 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Судом встановлено, що з позовною заявою 17.02.2021 позивачка ОСОБА_2 подала до суду висновок № 888 інженерно-технічної експертизи від 27 листопада 2019 року, проведеної судовим експертом Юзвенко Р.В.
Заявляючи клопотання про проведення комплексної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, адвокатом відповідача фактично висловлена не згода з висновками експертизи, проведеної на замовлення позивачки.
Разом з тим, представником відповідача у клопотанні не наведено достатніх та переконливих підстав для визнання таких висновків необґрунтованими, суперечливими та такими що не відповідають іншим доказам по справі.
Наведені в клопотанні підстави більше відносяться до формальних процедур та обґрунтовані власним правовим аналізом висновку експертизи як доказу по справі, при цьому не доводиться недостатня обґрунтованість експертного висновку та підстави для сумнівів в його правильності.
Слід зазначити, що до вересня 2024 року відповідач не скористався своїм правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Крім того, ОСОБА_1 із зустрічним позовом про виділ частки у спірному домоволодінні до суду не звертався.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Крім цього, в силу ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сумніви представника відповідача у правильності висновку експерта, складеного на замовлення позивачки, із посиланням на його недостатню обґрунтованість, за відсутності належних і допустимих доказів про вказані обставини, а також за відсутності доказів істотного порушення процесуальних норм, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та задовольнив клопотання представника відповідача в частині призначення будівельно-оціночної експертизи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дяків Дмитро Іванович залишити без задоволення, а ухвалу Косівського районного суду від 18 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 29 листопада 2024 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин