Справа № 404/6390/24
Номер провадження 2/404/1752/24
18 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Коваленко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом КП «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг за надану теплову енергію в сумі 110 978,67 грн. та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 01.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання.
Представник позивача надав до суду заяву, якою просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідачі в судове засідання не з'явився,надали до суду відзив де зазначено що в зв'язку з пропуском строку позовної давності позовні вимоги не можуть бути задоволені та підлягають відмові про стягнення за період 2013 року - червень 2021 року за постачання теплової енергії в сумі 55919 грн. 74 коп., індекс інфляції відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в сумі 13 161 гр. 84 коп. та 3 відсотки річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, в сумі 4275 грн. 59 коп. Крім того, вважаю за необхідне зазначити про наступне що в період 2013 - 2021 років жодних оплати не було, а таким чином я борг не визнавала.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд находить позов який підлягає задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване опалення віднесено до комунальних послуг. Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Статтею 19 цього Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є споживачем централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
За період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2023 року включно відповідачу надавалися послуги з централізованого теплопостачання за вказаною адресою, за які сплачено частково. За даних обставин, тому станом на 01 травня 2024 року утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 87 363,30 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5).
Згідно статті 162 Житлового кодексу України, власник квартири зобов'язаний оплачувати всі комунальні платежі вчасно.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, крім іншого є: договори та інші правочини.
Цивільні права особа здійснює та виконую є у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. ст. 13, 14 ЦК України).
Згідно п.2 ч.2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: підготувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Відносини повинні здійснюватися виключно на договірних засадах, в ст.7 ч.2 п.1 ЗУ № 2189-VIII зазначено що, споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст.9 даного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Проте відповідач не звертався до КП «Теплоенергетик» з метою укласти письмовий договір.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у справа № 638/11034/15ц (постанова 10 грудня 2018 року) та Верховний Суд України у справі № 6-2951цс15, (постанова від 20.04.2016).
Зі свого боку позивач договірні зобов'язання виконує в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства України.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності плати за отримані послуги належним чином не виконує, чим порушує вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності ж до статті 525 Цивільного кодексу України - односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов'язання за кожен день простроченого виконання. У відповідності до п. 31 Правил у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги виконавець має право нарахувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором. Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житло-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України!.
Разом з тим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин ЗО червня 2023 року на всій території України.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258. 362. 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім цього згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені ст.257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості застосовується з 12 березня 2017 року по теперішній час.
Тому представник позивача надав уточнений позов і з урахуванням строку давності просить стягнути , а саме: до основного боргу (за тепло) 76 176 грн.87 коп. ; інфляційні витрати в сумі - 9 177 грн.64 коп., 3% річних від простроченої суми - 4 118 грн.28 коп. , які суд вважає за правильне стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 68, 156 ЖК України, ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 265, 280-289 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» 76 176 грн.87 коп. основного боргу (за тепло), індекс інфляції в сумі - 9 177 грн.64 коп. ,3% річних від простроченої суми - 4 118 грн.28 коп. на рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 24153576.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» по 1 514 грн. з кожного судового збору на рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 24153576.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
позивач: Комунальне підприємство «Теплоенергетик» місце знаходження: вул. С.Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030 , код ЄДРПОУ 24153576;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 18.11.2024 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда