Справа № 344/11219/24
Провадження № 2-о/344/321/24
27 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
присяжних Стефанюк О.Ф., Дикун І.О.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
за участю представника особи щодо якої вирішується питання про визнання недієздатним - адвоката Баран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Опікунська рада Івано-Франківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , 13 червня 2024 року через систему Електронний суд звернулась до суду із заявою про визнання свого сина ОСОБА_3 недієздатним, встановлення опіки і призначення її опікуном.
Ухвалою суду від 14.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи, судове засідання призначено на 10.07.2024 року.
10 липня 2024 року заявник та її представник не з'явились в судове засідання.
Попередньо, 21 червня 2024 року представник заявника заявила клопотання про участь в засіданні в режимі відео конференції (а.с.27).
10 липня 2024 року представник заявника через систему електронний суд подала клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи (а.с.31-32).
Та в день судового засідання 10 липня 2024 року через систему Електронний суд подала заяву про розгляд клопотання без участі представника заявника (а.с.35).
Заявниця в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, по телефону та поштовим зв'язком (а.с.25, 30).
У зв'язку з неявкою заявниці, особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатним - ОСОБА_4 та його представника, судове засідання відкладено на 27 серпня 2024 року та ОСОБА_3 призначено представника, про що постановлено відповідну ухвалу (а.с.41-42).
Заявниця та її представник були повідомлені про час та місце наступного судового засідання поштою, по телефону та через систему Електронний суд (а.с.50, 51).
В день судового засідання 27 серпня 2024 року представник заявника через систему Електронний суд подала клопотання про проведення судового засідання без її участі (а.с.56-57).
Заявниця про причини своєї неявки не повідомила.
27.08.2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку із неявкою присяжних у судове засідання (а.с.60).
Судове засідання було відкладено на 25 вересня 2024 року, про що заявниця була повідомлена під розписку (а.с.61).
25 вересня 2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням присяжного ОСОБА_5 у відпустці (а.с.62, 63).
Судове засідання відкладено на 29 жовтня 2024 року про що заявниця повідомлена під розписку (а.с.64).
29 жовтня 2024 від представника заявника через інформаційну систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона перебуває у відрядженні у місті Києві, але документів про підтвердження відрядження до клопотання не додано.
Заявниця в судове засідання 29 жовтня 2024 року не з'явилась та про причини своєї неявки не повідомила.
Судове засідання відкладено на 27 листопада 2024 року про що заявницю та її представника повідомлено поштою та через систему Електронний суд.
В судове засідання 27 листопада 2024 року заявниця та її представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, жодних заяв від них не надходило.
Представника особи щодо якої вирішується питання про визнання недієздатним ОСОБА_6 , у судовому засіданні зазначив, що для проведення судового засідання необхідна явка заявника, або її представника. Оскільки вони будучи належним чином повідомлені, вдруге без поважних причин в судове засідання не з'явились, тому просив залишити заяву без розгляду.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув. подав заяву про проведення засідання за його відсутності, додатково у заяві вказав, що ОСОБА_1 до опікунської ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради не зверталась.
Заслухавши представника, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.
У даній справі заявник та її представник повідомлялися судом шляхом надіслання їм повідомлення до електронного кабінету в системі Електронний суд та на мобільний телефон.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
В ч. 7 ст. 14 ЦПК України зазначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки заявник та її представник, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, повторно не з'явилися у судове засідання без поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду на момент розгляду справи не надходило, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Опікунська рада Івано-Франківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Бабій О.М.
Присяжні Стефанюк О.Ф.
Дикун І.О.,