ЄУН 193/566/24
Провадження 1-кп/193/80/24
іменем України
28 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області кримінальне провадження за № 12024041580000043 від 23.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби призваний за контрактом до ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , 22.02.2024 о 16 год 30 хв. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, який був неодноразово продовжений Указами Президента України, прибув до частково огородженої території домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де переконавшись у відсутності сторонніх осіб та що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкривання вхідних дверей сільськогосподарського приміщення, які були без будь-яких запірних пристроїв, проник у середину приміщення, звідки таємно викрав гусака породи «Ліндівської» білого кольору віком 12 місяців, вагою близько 7 кг, що належить ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_3 разом з викраденим майном покинув місце злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди, яка згідно висновку експерта №1189/24 від 04.03.2024 складає у загальному розмірі 800 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 подала клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відповідно до якого адміністративна відповідальність за ст. 51 КУпАП настає за дрібне викрадення чужого майна вартість якого на момент вчинення адміністративного правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тож, з 09.08.2024 дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028,00 гривень, а отже, внаслідок прийняття Закону України № 3886-1Х втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_3 оскільки вартість майна, викрадення якого інкримінується останньому становить 800 грн.
Тому, з огляду на вище викладене, просила закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В межах розгляду поданого клопотання прокурором надані відповідні матеріали досудового провадження, зокрема, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, судових витрат.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора та надав згоду на закриття кримінального провадження відносно нього з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Вислухавши доводи прокурора та з'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_3 суд приходить до такого висновку.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Кримінальна відповідальність за відповідними частинами ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо таке викрадення майна не є дрібним.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно висновків, викладених в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 по справі № 278/1566/21 про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX:
«Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-ІX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння».
При цьому суд відзначає, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IVПК для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, 50 відсотків від його розміру складають 1514 гривень.
Отже, з огляду на наведені вище положення закону, кримінально караним діянням є крадіжки, які вчинені у 2024 року, якщо вартість викраденого майна становить більше 3028 гривень (1514 х 2 = 3028).
Як встановлено з фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, загальна сума викраденого майна - гусака породи «Ліндівської» білого кольору, становить 800 гривень, що не перевищує двох розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який встановлений на момент вчинення цього діяння.
Тому, до такого діяння має застосовуватися положення ст. 5 КК України, що, у свою чергу, виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 3 статті 479-2 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа вартості викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, то, з урахуванням надання обвинуваченим згоди, вказані обставини є підставою для задоволення поданого прокурором клопотання та закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Під час досудового розслідування в межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, і запобіжні заходи, не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Однак, у зв'язку з наявністю підстав притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, відповідно до положення ч. 8 ст.38 КУпАП, згідно якого, в разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, за таких обставин оскільки кримінальне провадження закрито, суд вважає необхідним направити матеріали кримінального провадження до відділення поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 284, 368-372, 374, 497-2, КПК України, ст. ст. 2, 5, 11, 185 КК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, - задовольнити.
Закрити кримінальне провадження № 12024041580000043 від 23.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Направити до відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області копії матеріалів провадження для складання відносно ОСОБА_3 адміністративного протоколу за ст. 51 КУпАП.
Речовий доказ:
- шматки туші птиці гусака, яка передана на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити останній як законному володільцю (а.к.п. 21,22).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1