справа № 174/604/24
провадження № 3/174/256/2024
28 листопада 2024 року м. Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик І.А., розглянувши матеріал, який надійшов з відділення поліції № 4 Кам'янського РУП ГУНПв Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , військовослужбовець, ТСЦ 1249, водій, -
ОСОБА_1 , 13.04.2024 р., вм. Вільногірську Дніпропетровської області по вул. Центральна, біля будинку 47, керував автомобілем «Опель Кадет» д.н. НОМЕР_1 в алкогольному сп'янінні, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotester № 6820» під запис на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до тесту № 481 водій дійсно керував т/зв стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 3,00 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився під запис на нагрудну камеру поліцейського. Відповідно до постанови Черкаського апеляційного суду справа № 703/2023/23 від 18.10.2023 року вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судові засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не прибув, справа може бути розглянута за його відсутності у відповідності до положень ст. 268 КУпАП.
Захисник адвокат Шевчук О.М. в судове засідання з'явився, заявив клопотання про закриття провадження у справі. Зауважив, що ОСОБА_1 не роз'яснили права передбачені ст. 268 КУпАП, пояснення від нього не відібрані, працівниками поліції допущені численні порушення як під час проведення огляду так і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи.
Ознайомившись із клопотанням захисника, заслухавши його пояснення, дослідивши відеозапис, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно п. 2.9а ПДР в одієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за тестом Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
У відповідності до змісту ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свіків, або в закладі охорони здоров'я.
Результати огляду на стан сп'яніння водія, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про що зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 020284 від 13.04.2024 року;
-результатами тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результат тесту 3,00 проміле. Тестування проведено за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується також дослідженим в судовому засіданні відеозаписом та відповідає адресі вказаній у протоколі про адміністративне правопорушення та рапортах співробітників поліції;
-Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів містить ті самі результати огляду на стан сп'яніння;
-Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в якому вказано прізвище, ім'я та по батькові водія транспортного засобу, який направляється на огляд ОСОБА_1 ;
-Постановою Черкаського апеляційного суду від 18.10.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-Відеозаписом від 13.04.2024 року. Відеофіксація здійснювалась на цифрову нагрудну камеру «MOTOROLA» № 0143776 та «MOTOROLA» № 0167503 після чого фрагмент відеозапису був скопійований на DVD диск, який долучено до справи.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої складено протокол.
Від отримання та підпису протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилась, що також підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом. Зауважень до протоколу ОСОБА_1 під час його складання подано не було. КУпАП не вказує на наслідки складання протоколу через певний проміжок часу після проходження огляду, а тому вказані доводи не приймаються до уваги.
В протоколі зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення яке надає можливість встановити правильність визначення працівниками поліції місця розгляду даної справи про адміністративне правопорушення у Вільногірському міському суді Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень до суду не надав, право на захист ним реалізовано, оскільки в судовому засідання приймав участь його захисник, учасникам процесу судом надавалась можливість ознайомитись з матеріалами справи.
З відтворених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування з яким працівником поліції повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, співробітником поліції висловлено законну вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер», показник якого склав 3,00 проміле, що було повідомлено та продемонстровано ОСОБА_1 .
При цьому зазначений прилад вчасно пройшов калібруваня, та з відеозапису вбачається, що працівником поліції перед початком огляду було здійснено пробний забір повітря, який не показав наявність проміле, після чого одразу пройшов огляд й ОСОБА_1 та прилад показав результат 3,00 проміле, про що зазначив працівник поліції та що підтверджується роздруківкою з тестеру «Драгер» та відеозаписом. Подальшу поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя розцінює, як спробу уникнути відповідальності.
Доводи захисника, що працівники поліції здійснювали щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, то слід зазначити, що зафіксовний на відеозаписі процес спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції проходить в межах інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на що останній вимагав повернення йому посвідчення водія. Також водій повідомляв співробітників поліції про те, що є військовим та перебуває у відпустці. При цьому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності визнала факт вживання алкоголю.
Доводи про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про здійснення відеофіксації правопорушення поліцейським, який склав протокол, або іншою, уповноваженою на те особою, дані про технічні засоби за допомогою яких здійснювалася відеофіксація також відсутні, однак до матеріалів справи долучений DVD диск, який з огляду на зазначене вище, є недопустимим доказом, так як є незрозумілим в який спосіб, ким та коли здійснювалася відеофіксація та чому відомості про таку фіксацію не міститься у протоколі. В протоколі лише в графі «Свідки чи потерпілі» зазначається відеозапис з нагрудної камери поліцейського без ідентифікації особи поліцейського та без зазначення даних про нагрудну камеру поліцейського (назва камери, її серія та номер) є необґрунтованими, оскільки відеозапис містить події правопорушення та весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. Доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.
Безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Клопотання про закриття провадження у справі заявлено захисником безпідставно.
Обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 при судовому розгляді справи не встановлено. Врахувавши особу правопорушника та обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу він належить іншій особі.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, що становить на день розгляду справи 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Перерахування провести на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Строк пред'явлення документа для виконання - протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя: І.А.Ілюшик