Справа № 369/19063/24
Провадження № 2-н/369/2572/24
19.11.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У своїй заяві ОСОБА_1 просить стягнути з боржника аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду з заявою про видачу судового наказу і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей має той з батьків, або інших законних представників дітей, разом з яким проживає дитина.
Заявниця в своїй заяві вказує, що сторони проживають окремо вже тривалий час, участі в утриманні дитини боржник ОСОБА_2 не приймає та відмовляється від надання матеріальної допомоги на дитину, матеріально не здійснює жодної підтримки, всі витрати по утриманню дитини заявниця здійснює самостійно. Однак доказу, в якому б зазначався факт того, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні до заяви не надано. Зокрема, не долучено довідки про склад сім'ї, виданої компетентним органом чи довідки щодо місця реєстрації/проживання дитини та матері за однією адресою.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, суддя не вбачає факту виникнення у заявниці права вимоги про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя І. А. Козак