27 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 990SCCV/119/24
Провадження № 61-264вп24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - позивачка), яке в її інтересах подала адвокат Попіка Ірина Анатоліївна (далі - адвокат), про визначення підсудності справи (далі - заява) за позовом позивачки до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу та
1. 13 листопада 2024 року адвокат в інтересах позивачки подала до Верховного Суду заяву, у якій просила визначити підсудність справи про розірвання шлюбу позивачки з відповідачем. Обґрунтувала так:
- 30 серпня 2008 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області позивачка, яка є громадянкою України, зареєструвала шлюб із відповідачем, який є громадянином України (актовий запис № 1052);
- шлюбні відносини з відповідачем припинені. Сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Шлюб носить формальний характер, перестав ґрунтуватися на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
- позивачка та відповідач проживають за кордоном, а саме у місті Ульверстон (Велика Британія);
- донька сторін навчається у середній школі ОСОБА_3 з 7 вересня 2022 року;
- син сторін навчається в школі сера ОСОБА_4 в Ульверстоні з 7 вересня 2022 року.
2. Верховний Суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення.
3. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживаютьза межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово (стаття 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
4. За змістом наведеного припису підсудність справ за участю громадян України Верховний Суд визначає тільки тоді, якщо обидві сторони на час подання позову проживають за межами України.
5. До заяви адвокат, крім ордера на надання правничої (правової) допомоги, додала копії з перекладами: (1) підтвердження імміграційного статусу позивачки до 28 липня 2025 року, (2) листа середньої школи ОСОБА_3 від 1 жовтня 2024 року, згідно з яким позивачка працює асистентом вчителя з підтримки вивчення англійської мови як додаткової, (3) листа середньої школи ОСОБА_3 від 30 вересня 2024 року, згідно з яким дочка сторін навчається у цій школі з 7 вересня 2022 року, (4) рахунку на сплату комунального податку від 7 лютого 2024 року, (5) листа компанії «Стівен Мартін і партнери» від 2 жовтня 2024 року, згідно з яким скаржниця працює на посаді адміністратора у цій компанії з 24 січня 2023 року, (6) договору оренди житла від 24 липня 2023 року, (7) листа компанії «Саут Лейкс Хаузінг» від 20 лютого 2024 року про підвищення орендної плати, (8) листа відділу прямого списання коштів «Олпей Лімітед» від імені компанії «Саут Лейкс Хаузінг» від 21 березня 2024 року про зміну доручення на пряме списання коштів (орендної плати), (9) листа школи сера ОСОБА_4 від 1 січня 2024 року, згідно з яким син сторін навчається у цій школі з 7 вересня 2022 року, (10) підтвердження імміграційного статусу відповідача до 28 листопада 2025 року, (11) листа «Hargreaves EnterprisesLimited» від 10 жовтня 2024 року, згідно з яким відповідач працює в «Лейк В'ю Гарден Бар», (12) позовну заяву з додатками у 2 примірниках.
6. Зазначені документи не є належними доказами, що сторони спору на час звернення до Верховного Суду є громадянами України, які проживають у Сполученому Королівстві Великій Британії. Довідок про перебування позивачки та відповідача як громадян України на консульському обліку у закордонній дипломатичній установі України на території Великої Британії немає. Тобто у суду відсутні докази, які би підтверджували зареєстроване місце проживання сторін спору у Сполученому Королівстві Великій Британії та їхнє перебування там на консульському обліку як громадян України (див., зокрема, підпункт 4 пункту 2, пункт 16 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85).
7. Оскільки адвокат не підтвердила належними доказами факт проживання за межами України позивачки та відповідача, клопотання слід залишити без задоволення (див. близький за змістом висновок, зокрема, в ухвалах Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 645/3650/24, від 4 червня 2024 року у справі № 522/2363/24, від 6 травня 2024 року у справі № 990SCCV/34/24).
Керуючись статтями 29, 260, 261 ЦПК України,
залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима