28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 127/7490/23
провадження № 61-15560ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Безуєвський Юрій Маркович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування майнової шкоди у сумі 42 915,59 грн.
30 липня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 18 545,15 грн та у відшкодування витрат із сплати судового збору 461,48 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2 850,00 грн, на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи 1 907,00 грн.
25 жовтня 2024 року Вінницький апеляційний суд своєю постановою скасував рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2024 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
22 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Безуєвський Ю. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року, сформованою в системі «Електронний суд».
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову в цій справі становить 42 915,59 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення у цій справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів а та б, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, не заслуговують на увагу, оскільки заявник не зазначає у якій саме справі він позбавлий можливості спростувати обставини, встановлені в цій справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкодиза касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Безуєвський Юрій Маркович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 липня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 жовтня 2024 рокувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов