28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 219/6822/18
провадження № 61-15566ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про компенсацію судових витрат по цивільній справі № 219/6822/18 за позовною заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 11 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про компенсацію судових витрат у цій справі задоволено.
Стягнено з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 900,00 грн та на сплату судового збору в сумі 454,00 грн.
22 листопада 2024 року Снайко Г. О. , яка діє від імені АТ «Державний ощадний банк України», через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у зазначеній вище справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення у справі (пункт 20 статті 353 ЦПК України), та постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Отже, ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення у справі та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами її перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров