28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 161/21174/19
провадження № 61-14642ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про виселення,
28 жовтня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.
Ухвалою від 06 листопада 2024 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням причин пропуску строку, належним чином обґрунтованих доказами, доказів сплати судового зборі, належним чином оформленої касаційної скарги з зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування, а також доказів виконання пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
У листопаді 2024 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки скарги не усунуті.
Подана заява про усунення недоліків не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником..
Згідно з частинами першою та другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У частині третій статті 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У пунктах 18, 25 ухвали Велика Палата Верховного Суду, закриваючи касаційне провадження ухвалою від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, роз'яснила, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Подана заява про усунення не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про усунення недоліків касаційної скарги не може бути вирішене, оскільки заявником не виконано вимоги частини другої статті 183 ЦПК України.
Заява про усунення недоліків підписана представником ОСОБА_2 .
На підтвердження повноважень представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в суді касаційної інстанції підписант надає виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за змістом якого ОСОБА_2 має право представляти інтереси юридичної особи, зокрема, у Верховному Суді, а також копію довіреності, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 юрисконсульту групи юридичного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В розумінні приписів статті 80 ЦПК України такі докази не є достатніми, оскільки не містять вичерпної інформації на підтвердження займаної ОСОБА_2 посади та обсягу повноважень, наприклад наказу про призначення на посаду, посадової інструкції тощо.
За таких обставин надані разом з заявою документи не містять достатньої інформації, яка за змістом вимог частини четвертої статті 58 ЦПК України може беззаперечно підтвердити повноваження ОСОБА_2 діяти від імені військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку самопредставництва.
Відповідно до частин четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки заява про усунення недоліків підписана особою, щодо якої відсутні достатні докази на підтвердження повноважень діяти від імені заявника в порядку самопредставництва, а в матеріалах касаційного провадження відсутні такі докази, то заява про усунення недоліків не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню без розгляду особі, яка її подала.
Крім того, суд також бере до уваги, що заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду в частині надання належним чином оформленої касаційної скарги з зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування.
Відповідно до приписів статей 185, 393 ЦПК України якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Повернення касаційної скарги не позбавляє особу на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Керуючись статтями 185, 261, 392, 393 ЦПК України, суд
Повернути без розгляду заяву про усунення недоліків Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданої та підписаної представником ОСОБА_2 .
Повернути Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про виселення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя І. В. Литвиненко