28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/35999/23-ц
провадження № 61-12506ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року
у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»,
постановив ухвалу про наступне:
1. 11 вересня 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року (повний текст складено 23 липня 2024 року)у цивільній справі № 757/35999/23-ц.
2. Як на підставу касаційного оскарження ГУ ДПС у Запорізькій області у касаційній скарзі посилалося на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та зазначало, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду України від 21 січня 2010 року в справі № 6-891св09.
3. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без руху та надано йому строк для усунення наявних у ній недоліків щодо: подання уточненої касаційної скарги із чітким зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а також місцезнаходження і поштового індексу особи, яка подає касаційну скаргу; надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 .
4. Верховний Суд звернув увагу ГУ ДПС у Запорізькій області на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Тому посилання ГУ ДПС у Запорізькій області на висновок, викладений в ухвалі Верховного Суду України від 21 січня 2010 року у справі № 6-891св09, не може вважатися належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК щодо зазначення підстави касаційного оскарження.
5. Копію цієї ухвали ГУ ДПС у Запорізькій області отримало через систему «Електронний суд» 27 вересня 2024 року о 23:30 годині.
6. 04 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з додатками, до якої додана, зокрема, уточнена касаційна скарга, подана від імені ГУ ДПС у Запорізькій області Шевченко Ю. В. як представником.
7. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року заяву про усунення недоліків касаційної скарги повернуто без розгляду, оскільки вона була подана і підписана особою, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, та продовжено ГУ ДПС у Запорізькій області на п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали строк на усунення недоліків його касаційної скарги.
8. Копію такої ухвали ГУ ДПС у Запорізькій області отримало через систему «Електронний суд» 29 жовтня 2024 року о 23:54 годині, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.
9. 07 листопада 2024 року, тобто поза межами встановленого судом строку, ГУ ДПС у Запорізькій області подало до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, документи, що підтверджують повноваження представника, та докази надсилання уточненої касаційної скарги іншим учасникам справи.
10. В уточненій касаційній скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області зазначило адресу свого місцезнаходження та поштовий індекс. Як на підставу касаційного оскарження, ГУ ДПС у Запорізькій області в уточненій касаційній скарзі послалося на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 756/1867/19, де залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці, Верховний Суд зазначив, що термін перевірки, встановлений наказом ДПС, сплив, а наказу про проведення перевірки в інші періоди не приймалося. Вважає, що у висновку необхідно відступити саме від визначення строків проведення документальної позапланової перевірки, встановлених статтею 82 Податкового кодексу України.
11. Так, відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
12. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
13. З тексту оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року вбачається, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 756/1867/19, необхідність відступлення від якого обґрунтовує ГУ ДПС у Запорізькій області в уточненій касаційній скарзі, не був застосований судом апеляційної інстанції.
14. Натомість Київський апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 761/43384/16-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19, від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21, від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18. Необхідність відступлення від висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, ГУ ДПС у Запорізькій області в уточненій касаційній скарзі не обґрунтовує та інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК, не зазначає.
15. З огляду на викладене ГУ ДПС у Запорізькій області належним чином не виконало вимоги ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2024 року та не усунуло недоліки касаційної скарги в повному обсязі, зокрема, в частині чіткого зазначення і обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК.
16. Коректне зазначення підстав касаційного оскарження та їх належне обґрунтування є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яке необхідне для вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
17. Згідно частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
18. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
19. Оскільки у встановлений судом строк вимоги ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2024 року належним чином не виконані, недоліки касаційної скарги в повному обсязі не усунені, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у цивільній справі № 757/35999/23-ц визнати неподаною і повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко