28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 201/4351/24
провадження № 61-15493ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 28 000, 00 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 12 000, 00 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягуючи аліменти на користь батька дітей ОСОБА_2 , починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 16 квітня 2024 року до досягнення дітьми повноліття.
Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211, 20 грн.
Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у вказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, виходячи з таких підстав.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За приписами пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язанііз встановленням чи оспорюваннямбатьківства (материнства).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу вимог закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення дії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко