25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 761/47405/23
провадження № 61-15207ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У 2023 році ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № Z76.00608.008391830 від 23 липня 2021 року у розмірі 44 139,54 грн, з яких: 24 392,10 грн - заборгованість за основним боргом; 19 747, 44 грн - заборгованість за відсотками.
Шевченківський районний суд м. Києва заочним рішенням від 19 лютого 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z76.00608.008391830 від 23 липня 2021 року у розмірі 44 139,54 грн, з яких: 24 392,10 грн заборгованість за основним боргом; 19 747,44 грн заборгованість за відсотками. Вирішив питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2024 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року в указаній вище справі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга була подана на заочне рішення без додержання порядку перегляду заочного рішення, а тому підлягає поверненню.
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції позбавив ОСОБА_1 права на доступ до суду та права апеляційного оскарження. Зазначення судом права на апеляційне оскарження заочного рішення виключно у випадку подання заяви про перегляд заочного рішення, суперечить ЦПК України та обмежує учасників справи в реалізації своїх процесуальних прав.
Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі статтею 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Частинами першою, другою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Отже, відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення лише після звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, якщо той цю заяву залишить без задоволення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 288 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Зазначені приписи є доступними, чіткими та зрозумілими. Наслідки їхньої дії є передбачуваними як для позивача, так і для відповідача, які є рівноправними учасниками судового провадження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на процесуальну справедливість, тобто на розгляд справи відповідно до правил процесуального закону, визначених на національному рівні, за умови, що ті правила відповідають мінімальним конвенційним гарантіям, встановленим у цій статті.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення.
За змістом статей 284, 287 і 288 ЦПК України є дві форми перегляду заочного рішення: загальна (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальна (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). Апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач - лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення), інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права й обов'язки (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження № 61-19413св19).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальний закон визначив спеціальний порядок перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе тільки у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а також у разі ухвалення повторного заочного рішення (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17 (провадження № 61-23208св18), від 5 лютого 2020 року у справі № 369/1534/18 (провадження № 61-47851св18), від 21 червня 2023 року у справі № 175/3593/20 (провадження № 61-2785св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц (провадження № 61-7677св18), від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження № 61-19413св19), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2020 року у справі № 488/3949/16-ц (провадження № 61-3498св20) тощо).
Встановивши, що ОСОБА_1 не подавала заяву про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане рішення суду у зв'язку з недотриманням встановленого законом порядку перегляду заочного рішення.
Аргументи заявника про те, що оскаржувана ухвала перешкоджає в реалізації її права на захист у судовому порядку, є неспроможними, так як ОСОБА_1 не позбавлена права оскаржити заочне рішення місцевого суду в установленому процесуальним законом порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи статей 284, 287, 288 ЦПК України, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко