27 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/7430/20
адміністративне провадження №К/990/1912/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівській" з ринку (далі - Фонд) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом Громадської спілки "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Львівської філії ПАТ «ПУМБ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення матеріальних та моральних збитків,
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
У касаційній скарзі Фонд просить розглянути справу за участі його представника у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні.
Вирішуючи ці клопотання, касаційний суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з'ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи.
Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", №8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі №361/3009/16-ц.
Ураховуючи викладене, у клопотанні Фонду про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівській" з ринку про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити.
Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи за позовом Громадської спілки "Правозахисне товариство Українських офіцерів" в інтересах членів товариства та членів їх сімей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Львівської філії ПАТ «ПУМБ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення матеріальних та моральних збитків.
Справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 28 листопада 2024 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Шарапа,
Суддя Верховного Суду