про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/8095/24
27 листопада 2024 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Як встановлено з матеріалів апеляційної скарги, скаржником, всупереч приписам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, не надано документ про сплату судового збору в повному обсязі.
Так, порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, предметом розгляду у межах даної справи є позов, поданий фізичною особою в 2024 році, який містить одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 1816,8 грн. .
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, розглянувши яке, суд наголошує апелянту, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, а його можливість пов'язується з майновим станом особи, який має бути доведено.
Наразі, обставини, на які посилається представник позивача в обгрунтування наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, вже були предметом розгляду судом апеляційної інстанції під час подання первинної апеляційної скарги, яка ухвалою суду від 19.11.2024 року була повернута заявнику.
Зокрема, судом відхилені надані представником позивача довідка з органу державної податкової служби про відсутність у ОСОБА_1 доходу в Україні за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року та довідка Пенсійного фонду України про розмір отримуваної пенсії за період з березня 2020 року по квітень 2023 року, як належні докази для звільнення заявника від сплати судового збору, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає на території іншої держави і, відповідно, будь-який дохід на території України мати не може. Відповідно ж пенсійних виплат, то судом враховано, що предметом спору у даній справі є факт припинення відповідачем виплати пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з виїздом пенсіонера на постійне місце проживання до іншої країни, що засвідчує відсутність у останнього пенсії за період з березня 2020 року по квітень 2023 року.
Подаючи повторно апеляційну скаргу, представник позивача надав ці ж самі документи в підтвердження обгрунтованості клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, при цьому, жодних нових доводів чи пояснень не зазначив.
Відтак, враховуючи викладене, суд відзначає про те, що вказані докази не дають можливості встановити наявність у заявника реального доходу, оскільки на території України останній не проживає, а доказів його доходів в іншій державі суду не надано.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
В даному ж випадку, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не додано доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Хмедьницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.