Справа № 580/2806/24 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
28 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в Черкаській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо розгляду заяви позивача від 26 грудня 2023 року про призначення страхових виплат у разі втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 01 травня 2023 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 грудня 2023 року про призначення страхових виплат у разі стійкої втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 01 травня 2023 року, та прийняти рішення у формі постанови про призначення належних позивачу страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність відмови у призначенні страхової виплати у разі втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві з формальних підставі, а саме: відсутність підпису одного члена комісії. Зазначив, що засідання комісії є чинним за умови присутності більшості членів комісії, а тому, оскільки акт нещасного випадку прийнято більшістю голосів, то він є чинним і спірна відмова порушує право позивача на тримання страхових виплат.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову ГУ ПФУ в Черкаській області від 02 січня 2024 року № 23001-51215348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні страхової виплати.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Черкаській області прийняти рішення у формі постанови про призначення та виплату ОСОБА_1 страхових виплат внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена відповідачем підстава для відмови у призначенні страхової виплати не відповідає положенням статті 39 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV, якою визначено вичерпний перелік обставин, за яких уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг. При цьому, позивач, як застрахована особа, не впливає на порядок оформлення акту про нещасний випадок, а тому, не має нести надмірний тягар за певні недоліки адміністративного акту у вигляді відмови у призначенні страхової виплати. Оскільки постанова від 02 січня 2024 року № 23001-51215348, якою відмовлено позивачу у призначення щомісячної страхової виплати, не заявлена предметом спору, є підстави для виходу за межі позовних вимог та її скасування.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Черкаській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначило, що під час визначення права на отримання позивачем страхової виплати встановлено відсутність підпису члена комісії - головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Черкаській області Васильєва П.М. та його окремої думки у зв'язку з незгодою зі змістом акту спеціального розслідування. Вказане свідчить про те, що акт за формою Н-1/П від 09 серпня 2023 року є таким, що оформлений з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, а тому дії ГУ ПФУ в Черкаській області відповідають чинному законодавству та ознаки неправомірності в його діях відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 з 2017 року працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слюсарем-інструментальником.
01 травня 2023 року о 16 год. 50 хв. під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок чого отримано важку травму.
За наслідками розслідування спеціальною Комісією, утвореною згідно з наказом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 05 травня 2023 року № 356/Ц, нещасний випадок одноголосно визнано пов'язаним з виробництвом та складено акт від 09 серпня 2023 року за формою Н-1/П.
Вказаний акт 09 серпня 2023 року затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Р.І. Семчуком.
24 жовтня 2023 року Черкаською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, 50 % втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва, безтерміново.
26 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення страхових виплат в разі стійкої втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку, що стався у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 01 травня 2023 року.
ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 01 січня 2024 року № 2300-0311-8/299 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати, оскільки в Акті розслідування Н-1/П від 09 серпня 2023 року, долученому до заяви, відсутній підпис представника Пенсійного фонду Васильєва П.М. , члена комісії із розслідування та його окремої думки.
Постановою ГУ ПФУ в Черкаській області від 02 січня 2024 року № 23001-51215348 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати та одноразової грошової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності, оскільки акт за формою Н-1/П від 09 серпня 2023 року оформлений з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати та одноразової грошової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 9 Порядку № 337 передбачено, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Відповідно до пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема: нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Приписами пункту 14 Порядку № 337 встановлено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок)..
Відповідно до пункту 15 Порядку № 337 до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник територіального органу Пенсійного фонду України; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС, Держатомрегулювання (у разі потреби та за відповідним погодженням).
Згідно з положеннями пункту 33 Порядку №337 комісія (спеціальна комісія) зобов'язана, зокрема, визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною).
Засідання комісії (спеціальної комісії) вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів.
Участь голови комісії у засіданні комісії (спеціальної комісії) є обов'язковою.
Інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань покладається на голову комісії (спеціальної комісії) та здійснюється з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.
Прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами засідання комісії (спеціальної комісії) здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії.
Про прийняті на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії) зобов'язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.
Згідно з матеріалами справи за наслідками розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 01 травня 2023 року, спеціальною Комісією, що утворена згідно з наказом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 05 травня 2023 року № 356/Ц, складено акт від 09 серпня 2023 року за формою Н-1/П, за висновками якого на підставі пункту 34 Порядку № 337 комісія шляхом проведеного голосування одноголосно вирішила, що нещасний випадок, який стався з позивачем, пов'язаний з виробництвом.
Вказаний акт підписаний головою комісії, та 4 членами. У наявній в матеріалах справи копії акту відсутній підпис члена комісії - П.М. Васильєва, який є предстанвиком ГУ ПФУ в Черкаській області.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в розумінні приписів пунктів 33, 34 Порядку № 337 акт від 09 серпня 2023 року за формою Н-1/П прийнятий за наявності кворуму та є правомірним.
Окрім того, вказаний акт був затверджений начальником Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Р.І. Семчуком, а 24 жовтня 2023 року Черкаською обласною МСЕК № 2 позивачу на підставі висновків, викладених в акті, встановлено 3 групу інвалідності, 50 % втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва, безтерміново.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 1105-XIV у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, уповноважений орган управління здійснює потерпілому одноразову страхову виплату, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Частиною другою статті 37 Закону № 1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій: акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами; 2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності; 3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат; 4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат; 5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання; 6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання; 7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання; 8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів; 9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи; 10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з частинами першою, другою статті 38 Закону № 1105-XIV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
На підставі статті 39 Закону №1105-XIV Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Тобто, статтею 39 Закону № 1105-XIV визначено вичерпний перелік обставин, за яких уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг, в якому законодавцем не передбачено таку підставу для відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, як відсутність в акті підпису члена комісії - представника органу Пенсійного фонду України, на якого законом покладено проведення спірних виплат.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач як застрахована особа не впливає на порядок оформлення акту про нещасний випадок, дефект якого спричинений поведінкою заінтересованої особи, та не має нести надмірний тягар за певні недоліки адміністративного акту у вигляді відмови у призначенні страхової виплати.
Вказане свідчить про необґрунтованість позиції відповідача та наявність підстав для скасування постанови від 02 січня 2024 року № 23001-51215348, якою відмовлено позивачу у призначенні щомісячної страхової виплати.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача прийняти рішення у формі постанови про призначення та виплату позивачу страхових виплат внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Тому за наслідками розгляду апеляційної скарги слід залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Штульман І.В.