Справа № 580/5118/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
27 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління служби безпеки України в Черкаській області, в якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:
визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо не проведення перерахунків та не здійснення виплати з 24.02.2022 по 29.03.2024 (у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18) грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн. та на 01.01.2023 - 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також, у зв'язку зі збільшенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, відповідно і процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також і разових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику АТО за 2023-2024 роки;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Черкаській області перерахувати з 01.01.2022 та з 01.01.2023 (у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18) та виплатити (з урахуванням виплачених сум) грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн. та на 01.01.2023 - 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також, у зв'язку зі збільшенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, відповідно і процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також і разових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику АТО за 2023-2024 роки та надати ОСОБА_1 копії зроблених перерахунків по кожному виду грошового забезпечення окремо;
визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області, щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за посадою яку займав на час звільнення зі служби у 2011 році (у довідці станом на 01.01.2022) та під час проходження служби по мобілізації (у довідці станом на 01.01.2023), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 (2481 грн.) та станом на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також оновленого (виправленого) грошового атестату на дату звільнення зі служби - 29.03.2024 та оновленої (виправленої) довідки про додаткові види грошового забезпечення, за останні два роки перед звільненням, у зв'язку зі збільшенням внаслідок перерахунку (згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18) складових грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023 та 30.03.2024;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Черкаській області, у зв'язку зі збільшенням внаслідок перерахунку (згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18) складових грошового забезпечення, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІ1 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за посадою яку займав на час звільнення зі служби у 2011 році (у довідці станом на 01.01.2022) та під час проходження служби по мобілізації (у довідці станом на 01.01.2023), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 (2481 грн.) та станом на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також оновлений (виправлений) грошовий атестат на дату звільнення зі служби - 29.03.2024 та оновлену (виправлену) довідку про розмір грошового забезпечення, за останні два роки перед звільненням зі служби, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023 та 30.03.2024.
Додатково, позивач просив зазначити у рішенні суду розмір грошового показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, встановленого ст. 7 Законів України Про державний бюджет України на 2022 та на 2023 роки, а саме 2481 грн., та 2684 грн. відповідно, який необхідно застосувати Управлінню Служби безпеки України в Черкаській області для розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету міністрів України № 704.
Однак, за спірний період розмір посадового окладу позивача розрахований шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що призвело також до обчислення основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також розрахунок при звільненні у зменшеному розмірі.
Крім того, позивач стверджував, що відповідач протиправно відмовив з вищевказаних підстав у виготовленні та наданні нових довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
Ухвалою від 06.06.2024 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 (вх. від 04.06.2024 № 27721/24) про зміну предмету позову.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо відмови в обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, 01.02.2023.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на відповідний рік, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, 01.02.2023.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ім'я ОСОБА_1 з урахуванням перерахованих додаткових видів грошового забезпечення за період з 16.03.2022 до 19.05.2023.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ОСОБА_1 з урахуванням перерахованих додаткових видів грошового забезпечення за період з 16.03.2022 до 19.05.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 13.11.2024.
02.10.2024, під № 38591 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розгляд апеляційної скарги 13.11.2024 не здійснювався, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з довідкою відповідача від 29.05.2024 № 11/167, позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію з 16.03.2022 (наказ Управління від 18.04.2022 № 36-ОС/дск).
Позивач звільнений з військової служби наказом Служби Безпеки України від 07.03.2024 № 286-ОС/дск.
Виключений зі списків особового складу 29.03.2024 наказом Управління служби безпеки України в Черкаській області від 25.03.2024 № 21-ОС/дск.
Вказаним наказом передбачено провести з позивачем розрахунок при звільненні, зокрема виплатити: преміювання за період з 01.03.2024 до 29.03.2024; грошову компенсацію за 30 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік; 7 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, 28 днів невикористаної додаткової відпустки за 2023-2024 роки; одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 24 повних календарних місяців служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення.
Не погоджуючись із розміром застосованого прожиткового мінімуму (1762,00 грн.) для обрахунку грошового забезпечення під час служби та обрахунком грошового забезпечення при звільненні, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача виникли підстави для перерахунку складових/грошового забезпечення, з урахуванням розміру складових грошового забезпечення, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з дати набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, позивач має право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 та у відповідності до вимог Закону № 2262-ХІІ.
Оскільки позивач зарахований до списків особового складу УСБУ в Черкаській області з 16.03.2022, на підставі вищенаведених норм (зокрема абз.3 п.3 Розділу 1 Порядку № 260) за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, суд дійшов висновку, що відповідач здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини.
Отже, позовна вимога зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) підлягає задоволенню частково за період з 16.03.2022 до 19.05.2023.
При цьому, суд дійшов висновку про те, що не підлягають задоволенню вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення з 24.02.2022 до 15.03.2022, оскільки позивач прийнятий на службу лише з 16.03.2022 та у період з 20.05.2023 до 29.03.2024 з огляду на вимоги п. 4 Постанови № 704 (у редакції з Постанови від 12.05.2023 № 481).
Зважаючи, що допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань обраховується в розмірі місячного грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на її перерахунок за 2022 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня 2022 року.
При цьому, грошова допомога на оздоровлення за 2023, 2024 роки не підлягає перерахунку, оскільки на час її виплати (серпень 2023 року та березень 2024 року), пункт 4 Постанови №704 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності 20.05.2023, та передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Станом на час звільнення позивача зі служби та виключення зі списків особового складу (29.03.2024), пункт 4 Постанови №704 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності 20.05.2023, та передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З огляду на викладене, суд першої інстанції виснував, що відсутні підстави для обрахунку позивачу компенсації за невикористані дні відпустки за 2023-2024 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року відповідно.
Також, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії 01.02.2022 та 01.02.2023 є протиправною.
Щодо вимог в частині зазначення розміру грошового показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, встановленого ст. 7 Законів України Про державний бюджет України на 2022 та на 2023 роки, а саме 2481 грн., та 2684 грн. відповідно, який необхідно застосувати для розрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання, суд зазначив, що поновленню підлягають порушені права позивача. Оскільки відповідач не здійснював позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, а також не формував довідки та, відповідно, не застосовував розміри прожиткового мінімуму для обрахунку грошового забезпечення, вищевказана позовна вимога щодо зазначення розміру грошового показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2481 грн., та 2684 грн., направлена на захист прав позивача, що не були порушені. Тому вона є передчасною та не підлягає задоволенню.
Станом на час звільнення позивача зі служби та виключення зі списків особового складу (29.03.2024), пункт 4 Постанови №704 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності 20.05.2023, та передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. З огляду на викладене, за висновком суду першої інстанції, відсутні підстави для видачі позивачу нового грошового атестату станом на дату звільнення.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк у спірний період, ОСОБА_1 щомісячно отримував грошове забезпечення, розрахунок якого здійснювався у відповідності до рішення Уряду в порядку, визначеному наказовими вимогами СБУ. З 01 березня 2018 року грошове забезпечення їм виплачується на основі розрахунку, згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. В силу пункту 4 Постанови № 704, посадовий оклад і оклад за військовим званням у складі грошового забезпечення (з дати набрання нею чинності 01.03.2018) визначається множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками № 1,12,13,14 Постанови № 704.
З 20.05.2023 року, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 та внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі-Постанова № 481) посадовий оклад і оклад за військовим званням військовослужбовців законодавчо не прив'язується до розміру прожиткового мінімуму, а визначається зі сталої величини 1762 грн.
Жодні інші розміри посадового окладу і окладу за військовим званням в структурі грошового забезпечення військовослужбовців з 2018 року не застосовувались, фактичні розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями по даний час не змінювались.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки факту пропуску позивачем строку звернення до суду. Спір у цій справі за своїм предметом є спором з питань проходження військової служби за наступними ознаками.
З 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на основі розрахунку, згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення суми 1762 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт.
Як уже зазначалося, жодні інші розміри для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців з 2018 року не застосовувались, фактичні розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями по даний час не змінювались.
Відповідно, апелянт вважає, що таку ж суму застосовано при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження ним служби за призовом під час мобілізації.
Ґрунтуючись на цьому, спір щодо застосування бажаного позивачем розрахунку не є спором щодо належних при звільненні військовослужбовця сум, а є спором з питань проходження військової служби, оскільки інший механізм розрахунку указаних складових в СБУ не застосовувався.
Отже, звернення до суду за заявленими у справі вимогами підпадає під дію частини 5 ст. 122 КАС України.
Виплати, на які претендує позивач, не є належними сумами грошового забезпечення при звільненні, які відповідач зобов'язаний був виплатити. З цих підстав, апелянт переконаний, що застосування судом ст. 233 КЗпП України для оцінки строку позовної давності у справі, є помилковим.
Крім того, апелянт вважає, що зміст даного позову свідчить, що позивачем для захисту свого права не був обраний в задоволений судом предмет позову в частині позовних вимог.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції не переглядається.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Службу безпеки України», форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про Службу безпеки України», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 січня 1993 року №37 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України», пунктом 2 якої визначено, виплачувати військовослужбовцям посадові оклади, крім затверджених цією постановою, оклади за військовими званнями, надбавку за вислугу років, грошову винагороду та матеріальну допомогу, грошову компенсацію замість продовольчого пайка, речового забезпечення та здійснювати інші виплати на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі частин 2, 3 вказаної норми, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Абз. 3 п. 3 Розділу 1 Порядку № 260, передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження.
На підставі п.1 Розділу 2 Порядку № 260, посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», встановлено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2 (далі Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Із набранням чинності Постановою № 103, були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, яким викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Указані зміни, внесені Постановою №103 до п. 4 Постанови № 704, скасовані 29.01.2020 із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704, закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітках Додатків 12, 13, 14 Постанови № 704, визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Існування у цьому випадку правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, вирішується на користь положень Закону, як акту права вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки норма п. 3 розд. ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Як вже було зазначено вище, вказані норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. Величина 01 січня календарного року а не 01.01.2018 застосовується з тих підстав, що за рішенням суду у справі № 826/6453/18 скасовані зміни до п. 4 постанови № 704, якими змінено величину 01 січня календарного року на 01.01.2018.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розміри повинні бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Оскільки зміни, зокрема до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, який 29.01.2020 скасовано судовим рішенням, що в цей же день набрало законної сили, то вказаний пункт 4 підлягає застосуванню в первинній редакції, яка існувала до внесення до нього відповідних змін. Тобто, у межах спірних правовідносин при складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був керуватися пунктом 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
При апеляційному перегляді, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та у постановах від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 26.10.2022 у справі № 500/8485/21, від 13.12.2022 у справі 240/12647/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а. Колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
На переконання колегії суддів, помилковим є зазначення про те, що зміни до вказаного п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 були внесені п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ № 103, що є чинним, оскільки саме п. 6 цієї постанови № 103, і було внесено зміни до всіх постанов КМУ, що додаються, тобто, і до постанови КМУ № 704, але 29.01.2020 такий пункт скасовано у судовому порядку.
Неприведення редакції п. 4 постанови № 704 у відповідність до рішення суду у справі № 826/6453/18, не може позбавляти особу гарантованого соціального захисту.
Слід звернути увагу на те, що за період служби позивача в УСБУ в Черкаській області з 16.03.2022 до 29.03.2024, йому нараховано грошове забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Оскільки позивач зарахований до списків особового складу УСБУ в Черкаській області з 16.03.2022, на підставі вищенаведених норм (зокрема абз. 3 п. 3 Розділу 1 Порядку №260) за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, на переконання колегії суддів, відповідач здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини.
Отже, позовна вимога зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) підлягає задоволенню частково за період з 16.03.2022 до 19.05.2023.
При цьому, не підлягають задоволенню вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення з 24.02.2022 до 15.03.2022, оскільки позивач прийнятий на службу лише з 16.03.2022 та у період з 20.05.2023 до 29.03.2024 з огляду на вимоги п.4 Постанови №704 (у редакції з Постанови від 12.05.2023 №481).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії 01.02.2022 та 01.02.2023, є протиправною.
Також, оскільки суд першої інстанції виснував, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) за період з 16.03.2022 до 19.05.2023, у довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають бути внесені відповідні зміни за вказаний період.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильними та цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо доводів апелянта про пропуск строку на звернення до суду з даним позовом, слід звернути увагу на те, що ні Закон № 2011-ХІІ, ні інші спеціальні нормативно-правові акти не врегульовують порядку відшкодування не нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення при звільненні з військової служби, з огляду на що, до спірних правовідносин мають бути застосовані загальні норми оплати праці.
Так, ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Поряд із цим, ч.ч.3, 5 ст.122 КАС України, передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За висновками Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 580/4684/22, відповідаючи на питання, який із двох кодексів має пріоритет у застосуванні до спірних правовідносин КАС України чи КЗпП України, суд керується тим, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Отже, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Тому, доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин вимог ст.122 КАС України є помилковими.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту звільнення позивача та отримання ним письмового повідомлення про нараховані при звільненні суми.
У даному випадку, позивач звільнений з військової служби наказом Служби Безпеки України від 07.03.2024 № 286-ОС/дск. Виключений зі списків особового складу 29.03.2024 наказом Управління служби безпеки України в Черкаській області від 25.03.2024 № 21-ОС/дск. Вказаним наказом передбачено провести з позивачем розрахунок при звільненні, зокрема виплатити: преміювання за період з 01.03.2024 до 29.03.2024; грошову компенсацію за 30 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік; 7 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, 28 днів невикористаної додаткової відпустки за 2023-2024 роки; одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 24 повних календарних місяців служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення.
Отже, на переконання колегії суддів, перебіг встановленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду обраховується з часу ознайомлення позивача з наказом від 25.03.2024 № 21-ОС/дск 26.03.2024. При цьому, позивач звернувся до суду з позовом 22.05.2024, тобто в межах установленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку, при цьому, важливим також є й те, що приписи ст. 233 КЗпП України пов'язують перебіг строку звернення в суд з фактом звільнення працівника (військовослужбовця) та повідомлення йому про нараховані при звільненні суми, а не з щомісячною виплатою грошового забезпечення.
Відтак, оскільки позивач ознайомлений з наказом від 25.03.2024 № 21-ОС/дск 26.03.2024, і звернувся до суду з цим позовом 22.05.2024, тобто в межах установленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду в справі № 380/1907/23 (постанова від 12.12.2023 Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду), в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Щодо доводів аапелянта про вихід судом першої інстанції за межі предмету спору та обсягу заявлених позовних вимог, колегія суддів наголошує на тому, що приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, дозволяють суду вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, при цьому, апелянтом не враховано вимоги заяви позивача про зміну предмету позову, яку ухвалою від 06.06.2024 прийнято до розгляду (від 04.06.2024 вх. від 04.06.2024 № 27721/24).
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
В.В. Кузьменко