Справа № 320/15267/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
28 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,
Рух спрви.
29.03.2024 Приватне підприємство «Будпостач» (надалі - ПП «Будпостач» ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішень від 20.02.2024 UA902080/2024/000039/2, від 21.02.2024 UA902080/2024/000040/2 та від 22.02.2024 UA902080/2024/000044/2 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки ним у митній декларації було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) і на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, і подані документи не містять розбіжностей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено у повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень протилежне не довів.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов'язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відтак, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги частини 2 статті 52, частини 21 статті 58 та частини 2 статті 52 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 року справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду, та після її надходження, 04.10.2024 призначено до слухання в порядку письмового провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 квітня 2013 року між ПП «Будпостач» та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай) (Продавець) було укладено прямий контракт №335 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує бетонозмішувачі, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
24 лютого 2020 року для організації перевезення товарів до України позивачем укладено з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14 лютого 2022 року для перевезення товарів до України позивачем укладено з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
01 вересня 2023 року продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів. Після чого, 03 листопада 2023 року продавець надав позивачу проформу інвойс №YMD-BUD-20230109 3-4 для оплати товарів за ціною 317 618,00 доларів США та виписав комерційний інвойс №YMD-BUD-20230109-4 для оплати товарів за ціною 136 008,00 доларів США.
24.11.2023 року позивачем згідно з контрактом №335 від 08.04.2013 року відкрито на ім'я продавця в AT «Сенс Банк» акредитив № ІА27/202323 на суму 317 618,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі №YMD-BUD-20230109 3-4 від 03.11.2023 року.
02.12.2023 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №223120230004301090 за ціною 136 008,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі №YMD-BUD-20230109-4.
13.12.2023 року продавцем передано товари перевізнику для доставки в Україну та одержано, як підтвердження передачі товарів, коносамент №232950325.
14.12.2023 року на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №23С3205А0075/00016.
05.01.2024 року позивачем надано відповідачу листа про те, що товар який поставляється по інвойсу №YMD-BUD-20230109-4 від 03.11.2023 під час перевезення не страхувався, дана поставка постачається на умовах акредитиву з відстроченням платежу на 180 днів.
23.01.2024 року експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписано рахунок фактуру №5653317144 для оплати позивачем транспортних послуг.
Також, 23 січня 2024 року для оплати позивачем наданих транспортних послуг перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписано інвойси №5653317145 та №5653317146, після чого 24.01.2024 року був виписаний інвойс №5653317934.
29 січня 2024 року ТОВ «Мерск Україна Лтд» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписано позивачу довідку про транспортні витрати №26.
На підставі залізничних накладних УМВС від 31.01.2024 №2151516575 та №2151516815, товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 16.02.2024 №0799 та №9206 та №6843 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці.
20.02.2024 року, враховуючи, що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту, позивачем на підставі комерційного інвойсу №YMD-BUD-20230109-4 від 03.11.2023 року була виписана Специфікація №2 на товари в контейнері №SUDU6510799 за ціною 22 320,00 доларів США.
20.02.2024 року ПП «Будпостач» подано відповідачу митну декларацію №24UA902080800679U4 для митного оформлення товарів, в якій митну вартість товарів визначено за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначено загальну суму за рахунком 22 320,00 доларів США.
20.02.2024 року відповідачем направлено до декларанта електронне повідомлення №1003195, в якому зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
20.02.2024 року у відповідь на електронне повідомлення №1003195 позивачем направлено до митного органу лист, в якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
20.02.2024 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000039/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом.
20.02.2024 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000046.
20.02.2024 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари зазначених за митною декларацією №24UA902080800685U2 (див. додаток 24), по якій були надмірно сплачені митні платежі, а саме: ПДВ 96 855.47 грн.
21.02.2024 року, враховуючи, що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту, позивачем на підставі комерційного інвойсу №YMD-BUD-20230109-4 від 03.11.2023 була виписана Специфікація №3 на товари в контейнері №MRSU3049206 за ціною 22 320,00 доларів США.
21.02.2024 року позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080800702U6 (див. додаток 26) для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 22 320,00 доларів США.
21.02.2024 року відповідачем направлено до декларанта електронне повідомлення №1003334, в якому зазначено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
21.02.2024 року у відповідь на електронне повідомлення №1003334 позивачем направлено до митного органу лист, в якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
21.02.2024 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000040/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом.
21.02.2024 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000047.
21.02.2024 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивачем заявлено товари зазначених за митною декларацією №24UA902080800712U0, по якій були надмірно сплачені митні платежі, а саме: ПДВ 97 374,11 грн.
22.02.2024 року, враховуючи, що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту, позивачем на підставі комерційного інвойсу №YMD-BUD-20230109-4 від 03.11.2023 була виписана Специфікація №4 на товари в контейнері №MRKU2206843 за ціною 22 320,00 доларів США.
22.02.2024 року позивачем подано відповідачу митну декларацію №24UA902080800743U3 для митного оформлення товарів, в якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 22 320,00 доларів США.
22.02.2024 року відповідачем направлено до декларанта електронне повідомлення №1003692, в якому зазначено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язано декларанта надати додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
22.02.2024 року у відповідь на електронне повідомлення №1003692 позивач направив до митного органу лист (див. додаток 35), у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
22.02.2024 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000044/2 (див. додаток 36), яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом.
22.02.2024 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000051 (див. додаток 37).
22.02.2024 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари зазначених за митною декларацією №24UA902080800745Ul (див. додаток 38). по якій були надмірно сплачені митні платежі, а саме: ПДВ 97 776,46 грн.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митних декларацій №24UA902080800685U2, №24UA902080800712U0 та №24UA902080800745Ul декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картках відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:
Контракт від 08.04.2013 №335 між позивачем та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD (Китай);
Прайс лист продавця від 01.09.2023 року щодо ціни товару;
Банківський платіжний документ: Акредитив №ІА27/202323 від 24.11.2023 року про оплату товару;
Митна декларація Китаю від 02.12.2023 №223120230004301090 про вивезення товарів із Китаю до України;
Комерційний інвойс від 03.11.2023 № YMD-BUD-20230109-4;
Сертифікат походження товару від 14.12.2023 № 23С3205А0075/00016;
Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія);
Коносамент №232950325 від 13.12.2023 року;
Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.01.2024 №5653317144 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 23.01.2024 №5653317145 для оплати послуг з перевезення товарів;
Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 23.01.2024 №5653317146 для оплати послуг з перевезення товарів;
Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 24.01.2024 №5653317934 для оплати послуг з перевезення товарів;
Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №26;
Залізничні накладні УМВС від 31.01.2024 №2151516815 та №2151516575;
Товарно-транспортні накладні CMR від 16.02.2024 №0799, №9206 та №6843;
Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 19.02.2024;
Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні від 11.10.2023;
Специфікація №2 від 20.02.2024;
Специфікація №3 від 21.02.2024;
Специфікація №4 від 22.02.2024;
Лист ПП «Будпостач» про оплату від 05.01.2024;
Презентація від 19.02.2024;
Декларації митної вартості.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.
Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.
У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 55 МК України встановлює.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Висновки суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.
Довід апелянта щодо недостатності документів суд першої інстанції правильно оцінив зазначивши, що надані документи позивачем і додаткові пояснення підтверджують правомірність заявленої позивачем митної вартості товару.
Так, як зазначено вище, позивач 08.04.2013 уклав з компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай) прямий контракт №335, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує бетонозмішувачі, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п. 1 Контракту сторони за цим Контрактом керуються за правилами FOB (Інкотермс 2000), строки та умови поставки вказуються в інвойсах, строки та умови поставки вказуються в інвойсах, товар поставляється для ввезення на митну територію України.
Пунктом 2 Контракту визначено, що загальна сума контракту становить 20000000 доларів США.
Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що платежі за цим контрактом проводяться в доларах США шляхом: 1) передоплати на рахунок продавця в сумі часткової поставки за контрактом; 2) відкриття безвідкличного документованого акредитиву на суму часткової поставки за цим контрактом; 3) відкладеного платежу в строки, вказані у відповідному проформі-інвойсі або інвойсі.
Платежі за Товар здійснюються Покупцем на умовах і в строки, зазначені в проформі-інвойсі або інвойсі, шляхом банківського переказу на банківський рахунок Продавця, вказаний у даному Контракті. Про застосування акредитиву як форми розрахунку повинно бути зазначено у відповідному інвойсі.
Так, довідка про транспортні витрати (яка надавалась відповідачу) містить вартість оформлення документації у Гданську (Польща) в сумі 55,04 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 1321,06 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Митному органу була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №26, у якій зазначено вартість послуг транспортування контейнерів №MRKU2712760, №SUDU5882030, №MRKU2856509, №SUDU6510799, №MRSU3049206, №MRKU2206843 до кордону України в розмірі 214668,65 грн. та 15776,10 доларів США, що включені до митної вартості.
Вказані документи митний орган не прийняв до уваги і не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування.
Крім того, у митних деклараціях, які подавалася позивачем, були задекларовані товари: Машини для змішування або перемішування: бетонозмішувачі з приводом від електродвигуна, комп.: Бетонозмішувачі без торгової марки: БП 180(об'єм баку 180L) - 248 шт. Бетонозмішувачі поставляються в незібраному стані, Країни виробництва - CN, Виробник - SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD Торговельна марка -нема даних вага нетто - 11606,400.
Отже, згідно вказаного підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту Qingdao в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не була включена у ціну.
Як зазначив суд першої інстанції, відповідач зазначене також не прийняв до уваги.
Таким чином, приймаючи до уваги вказані документи, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач безпідставно їх не прийняв до уваги, оскільки у сукупності з іншими документами вони підтверджують заявлену митну вартість товару, а висновок відповідача про те, що для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано документи, у яких відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження, є хибним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Щодо решти доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду висловлену у справах № № 815/1718/16, 820/3767/16, №813/7272/13-а, 804/2997/17, 820/3231/16, 813/1229/16, оскільки відповідно до ст.242 КАС України такі висновки є обов'язковими, і вони спростовують доводи відповідача.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі і всім доводам відповідача, і тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а відповідач не довів правомірність спірно рішення належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов'язок законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина
В.В. Файдюк