Справа № 320/18547/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
27 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Черкаської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 23.02.2024 №UA902080/2024/00046/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача МД №24UA902080800758U3 на товар №1 встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та запропоновано надати пояснення та докази. Відповідач стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, а за наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірного рішення, просить в задоволенні позову відмовити
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2023 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці (митний пост "Умань") від 23.02.2024 №UA902080/2024/000046/2 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 20.11.2024.
17.10.2024, під № 40708 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розгляд апеляційної скарги 20.11.2024 не здійснювався. У звґязку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9Е, кім.314) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що свідчать відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
08.03.2013 між компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD., (Китай) (далі - продавець), та позивачем (покупець) укладено контракт №335 (далі - контракт), відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB згідно правил INCOTERMS, 2010), товари (бетономішалки, приладдя, запасні частини до них) у відповідності з проформа-інвойсом або інвойсом, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, строк поставки та порядок платежів. Проформа-інвойс або інвойс є невід'ємною частиною даного контракту.
20.06.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду №20 до контракту №335 від 08.04.2013, в якій сторони дійшли згоди викласти контракт у новій редакції.
01.09.2023 компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD., (Китай) надіслано позивачу прайс-лист щодо цін на товар (бетонозмішувач).
03.11.2023 10 травня 2023 року продавець виставив позивачу проформу-інвойс №YMD-BUD-202301093-4 на суму 317618,00 доларів США, з яких, зокрема, бетонозмішувач моделі БП-140 по ціні 76,00 доларів США за штуку, загальна кількість 1228 штук.
В умовах проформи-інвойсу вказано, що портом завантаження є Шанхай Порт, Китай. Порт розвантаження - Гданськ, Польща. Умови оплати: 317618,00 доларів США оплата по акредитиву з відстроченням платежу на 180 днів з дати відвантаження товарів, зазначеної в коносаменті. Термін акредитиву:90 днів.
Умови поставки: FOB Шанхай Порт, Китай відповідно до Інкотермс-2020. Термін поставки: до 03.04.2024.
24.11.2023 позивач відкрив на ім'я продавця в Акціонерному товаристві "Сенс Банк" акредитив на суму 317618,00 дол. США. для оплати товарів за вказаним контрактом.
Продавцем передано товар перевізнику відповідно до коносаменту від 07.12.2023 №232950265.
На підтвердження витрат транспортування товарів та включення вартості таких послуг до митної вартості позивачу надані рахунок-фактура ТОВ "Мерск Україна ЛТД" від 23.01.2024 №5653317337, від 23.01.2024 №5653317338, від 23.01.2024 №5653317339, від 26.01.2024 №5653318816.
ТОВ "Мерск Україна ЛТД" для підтвердження витрат на транспортування товарів надано довідку від 29.01.2024 №28 на суму 2504446,75 грн. та 18396,28 доларів США за територією України.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 16.02.2024 №0719 та №3520 товари були доставлені до Черкаської митниці.
Судом встановлено, що позивачем подано до оформлення відповідачу ЕМД №24UA902080800758U3 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено "Машини для змішування або перемішування:бетонозмішувачі з приводом від електродвигуна, комп.: бетонозмішувачі без торгової марки: БП 140 (об'єм баку 140L) -614 шт. Бетонозмішувачі поставляються в незібраному стані. Країна виробництва - CN. Виробник - SUZHOU YMD MACHINERY CO., LTD., (Китай)" загальною вартістю 45055.88 доларів США. Поставка відбувалася на умовах FOB CN SHANGHAI.
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:
- (0380) комерційний інвойс від 03.11.2023 №YMB-BUD-20230109-3;
- (0705) коносамент від 07.12.2023 №232950265;
- (0722) залізнична накладна від 31.01.2024 №2151516930;
- (0722) залізнична накладна від 31.01.2024 №2151517003
- (d0730) товарно-транспортна накладна CMR від 16.02.2024 №0719;
- (d0730) товарно-транспортна накладна CMR від 16.02.2024 №3520;
- (0861) сертифікат про походження товару від 08.12.2023 №23С325А0075/00015;
- (3000) специфікація від 02.01.2024 №6;
- (3000) специфікація від 02.01.2024 №7;
- (3001) платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.11.2023 №ІА27/202323;
- (3004) рахунок-фактура від 23.01.2024 №5653317336;
- (3004) рахунок-фактура від 23.01.2024 №5653317337;
- (3004) рахунок-фактура від 23.01.2024 №5653317338;
- (3004) рахунок-фактура від 23.01.2024 №5653317339;
- (3004) рахунок-фактура від 26.01.2024 №5653318816;
- (3007) довідка ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспорті витрати від 29.01.2024 №28;
- (3004) прайс-лист від 01.09.2023;
- (m4103) додаток до договору від 09.11.2020 №17;
- (m4103) додаток до договору від 21.01.2021 №18;
- (m4103) додаток до договору від 05.01.2015 №9;
- (m4104) контракт від 08.04.2013 №335;
- (m4301) договір транспортного експедирування від 14.02.2022 №UA00072649;
- (m4301) договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711;
- (9000) видаткова накладна від 11.10.2023;
- (9000) заява на фізичний огляд №1 від 23.02.2024;
- (9000) інформація з Інтернету від 23.02.2024;
- (9000) лист від постачальника від 21.02.2024;
- (9000) лист про оплату від 03.01.2024;
- (9000) презентація від 23.02.2024.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №24UA902080800758U3 від 23.02.2024 митної вартості товарів, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи містять неточності.
Посилаючись на положення частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з із виконанням умов договору (контракту); виписки з банківської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Листом від 23.02.2024 ПП "Будпостач" зазначило, що немає можливості надати інші документи.
Черкаською митницею було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2024 №UA902080/2024/000046/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації ІМ40ДЕ №24UA902080800758U3 від 23.02.2024 скоригував із 45055,88 доларів США до рівня 85616,16 доларів США.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складової митної вартості:
- в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку як окрему складову митної вартості в сумі 5256,08 дол. США; в рахунку від 23.01.2024 №5653317337 зазначено числове значення витрат "Terminal Handling Service in Gdansk" 1541,24 дол. США та "Documentation fee- Destination in Gdansk" 55,04 дол. США, що є "обробкою" партії товарів.
- в рахунку від 23.01.2024 №5653317337 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження, що свідчить про невідповідність числового значення складової митної вартості "витрати на навантаження, вивантаження, обробку", яке заявлено в гр.21 ДМВ числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах", тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;
- в рахунках від 23.01.2024 №5653317336, від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.
- в рахунках від 23.01.2024 №5653317336, від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 23.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку;
- подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 28.06.2023 №101 та від 14.08.2023 №192 у графі "призначення платежу" мають посилання лише на зовнішньоекономічний договір. Таким чином не вдається ідентифікувати оплату за товар з даною поставкою;
- відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу зазначено, що товар постачається на умовах FOB, а тому покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару з моменту передачі товару через поручні судна в обумовленому порту відвантаження. Проте позивачем не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації від імпортера щодо відсутності такого.
У спірному рішенні зазначено про витребування у декларанта додаткових документів, які не були надані ним.
За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю в декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.
Митну вартість товару №1 визначено на рівні 3,3200 доларів США за МД №UA100160/2024/531576 від 24.01.2024.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000053.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію №24UA902080800760U5 від 23.02.2024.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами, а вказані недоліки (невідповідність платіжних доручень сумі фактурної вартості) не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів. Відтак, відповідач в електронному повідомленні зобов'язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом не було враховано, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Апелянт вказує на те, що при винесенні оскаржуваного рішення ним була дотримана процедура визначення митної вартості за другорядними методами, а документи, подані позивачем до митного оформлення, не усували сумніви митниці у митній вартості імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України, регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
У силу норм ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
З наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами, а вказані відповідачем у повідомленні недоліки (невідповідність платіжних доручень сумі фактурної вартості) не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, відповідач в електронному повідомленні зобов'язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
У ч. 7 ст. 54 МК України, передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Щодо зазначених у спірному рішенні підстав для коригування митної вартості товару:
1) в рахунку від 23.01.2024 №5653317337 зазначено числове значення витрат "Terminal Handling Service in Gdansk" 1541,24 дол. США та "Documentation fee- Destination in Gdansk" 55,04 дол. США, що є "обробкою" партії товарів.
2) в рахунку від 23.01.2024 №5653317337 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження;
3) в рахунках від 23.01.2024 №5653317336, від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження - митницею встановлено відсутність у графі 21 ДМВ до митної декларації про вартість витрат на "навантаження, вивантаження, обробку", тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені, суд зазначає таке.
Як досліджено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг подано митному органу довідку ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 29.01.2024 №28, в якій зазначено вартість послуг транспортування придбаного товару до кордону України у розмірі 250446,75 грн та 18396,28 доларів США, які включені до митної вартості.
Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в рахунках-фактурах (інвойсах) від 23.01.2024 №5653317336, від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816.
Таким чином, колегія суддів вважає належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення подану позивачем до митного оформлення та до суду довідку ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 29.01.2024 №28 про транспортні витрати.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інвойсу від 03.11.2023 №YMD-BUD-20230109 3-4 поставку здійснено на умовах FOB, Інкотермс 2020, відповідно до яких відвантаження у порту відбувається за рахунок продавця на борт судна, наслідком чого є відсутність у даному інвойсі відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження, обробку товару.
Разом з тим, у спростування доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог частини десятої статті 58 МК України судом першої інстанції встановлено, що у довідці ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 29.01.2024 №28 про транспортні витрати зазначено, що операційні послуги терміналу у Гданську, Польща, становлять 541,24 доларів США. З пояснень позивача вбачається, що такі операційні послуги включають у себе послуги з вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Оскільки позивачем як декларантом не заявлено митниці відомості про вартість витрат, пов'язаних із обробкою товарів, що, в свою чергу, зазначені витрати не були додані ним до ціни товару, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару (якщо не були до неї включені). Доказів зворотного матеріали справи не містять, а доводи апелянта не спростовують вищевикладеного.
Колегією суддів також не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно того, що в рахунках від 23.01.2024 №5653317336, від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 23.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку, оскільки відсутність таких документів сама по собі не свідчить про наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
З урахуванням вищевикладеного, на переконання колегії суддів, відсутність у поданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 28.06.2023 №101 та від 14.08.2023 №192 у графі "призначення платежу" жодних інших ідентифікуючих ознак, крім посилання лише на зовнішньоекономічний договір, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.
Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
За твердженнями позивача страхування товару не здійснювалось.
За вказаних обставин, колегією суддів відхиляються доводи відповідача щодо відсутності документів щодо страхування вантажу та ненадання інформації від імпортера щодо відсутності такого, оскільки у довідці ТОВ "Мерск Україна Лтд" від 29.01.2024 №28 про транспортні витрати зазначено, що вантаж не страхувався, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача обов'язку подавати документи щодо страхування в силу положень пункту 3 статті 53 МК України.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з ЕМД від 23.02.2024 №24UA902080800758U3 необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Отже, зазначені відповідачем у спірному рішенні обставини не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки, виключно на підставі частини третьої статті 53 МК України митний орган може витребувати додаткові документи, а доводи апеляційної скарги не спростовують всіх вказаних обставин.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, апеляційна скарга не містить.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів № 24UA902080800758U3 від 23.02.2024, з огляду на що, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Кузьменко В.В.
Сорочко Є.О.