Справа № 580/9676/24 Головуючий у І інстанції - Бабич А.М.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
28 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади 29 серпня 2024 року № 07/1/1-10п-24;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурору 09 вересня 2024 року № 219к, яким ОСОБА_1 з 11.09.2024 звільнено з посади Начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді Начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури з 11.09.2024;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали суду від 28 жовтня 2024 про виправлення описки, адміністративну справу № 580/9676/24 передано до Київського окружного адміністративного суду за виключною підсудністю для її розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою судді суду першої інстанції, та посилається на порушення останнім норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржуване рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 29.08.2024 №07/1/1-10п-24, прийняте не органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Таким чином, при оскарженні рішення Комісії та наказу Генерального прокурора про звільнення з адміністративної посади ОСОБА_1 застосовуються правила підсудності, визначені ст. 25 КАС України, зокрема за вибором Позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-Позивача.
Проте, суддя Черкаського окружного адміністративного суду постановляючи ухвалу про передачу адміністративної справи № 580/9676/24 на розгляд іншого суду безпідставно послалася на вимоги ст. 27 КАС України, чим порушила право на справедливий суд.
Відзиву Відповідачів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 312 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суддя суду першої інстанції, передаючи адміністративну справу № 580/9676/24 до Київського окружного адміністративного суду за виключною підсудністю для її розгляду виходив з того, що відповідно до ст. 27 КАС України, зокрема адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Таким чином, за висновком судді суду першої інстанції, оскільки Позивач оскаржує рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади про звільнення з посади, позовну заяву подано з порушенням правила виключної підсудності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі також - Закон № 1697-VII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Статтею 4 Закону № 1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 9-2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1697-VII Генеральний прокурор визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697-VII звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з підстави неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - звернення), з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону № 1697-VII, для звільнення прокурора з адміністративної посади визначено Порядком розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 01 липня 2022 року № 113 (далі - Порядок № 113).
Відповідно до п. 2 Порядку № 113 розгляд звернень здійснюється Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Комісія), яка утворюється і діє згідно з цим Порядком.
Згідно з п.п. 3-5 Порядку № 113 у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Основними засадами діяльності Комісії є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об'єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.
Повноваження Комісії поширюються на прокурорів, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратурах (крім Генерального прокурора та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
Відповідно до п. 6 Порядку № 113 процедура розгляду звернень передбачає такі етапи:
- попередній розгляд звернення та прийняття рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади (далі - рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження);
- проведення в межах провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади (далі - провадження), перевірки відомостей, зазначених у зверненні (далі - перевірка у провадженні), та складання висновку щодо наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - висновок у провадженні);
- розгляд висновку у провадженні та прийняття рішення про встановлення або відсутність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - остаточне рішення у провадженні).
Згідно з п. 2 розділу IX Порядку № 113 остаточне рішення у провадженні може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийнято, та особою, якою подано звернення, до адміністративного суду у строк та в порядку, визначеному законом.
Оскарження остаточного рішення у провадженні не зупиняє його дії.
А відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону № 1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження:
1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних;
2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку;
3) бере участь у переведенні прокурорів;
4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження;
5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;
6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Колегія суддів звертає увагу, що як процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, так і проведення добору кандидатів на посаду прокурора, переведення до органу прокуратури вищого рівня, розгляд дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбачені вищенаведеними нормами законодавства, проте вони є різними процедурами, здійснюються різними суб'єктами владних повноважень та мають різні правові наслідки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено суддею суду першої інстанції, однією із позовних вимог є вимога, звернута до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади щодо визнання протиправним та скасування рішення «Про наявність у діяльності начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з указаної адміністративної посади» від 29 серпня 2024 року № 07/1/1-10п-24.
Виходячи з викладеного, оскаржуване рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 29.08.2024 № 07/1/1-10п-24 прийняте не органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Враховуючи вищевикладене, суддя суду першої інстанції дійшла помилкового висновку щодо послання на вимоги ст. 27 КАС України.
У даному випадку при оскарженні рішення Комісії та наказу Генерального прокурора про звільнення з адміністративної посади ОСОБА_1 застосовуються правила підсудності, визначені ст. 25 КАС України відповідно до якої адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором Позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-Позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням Відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Користуючись наведеними вище положеннями ст. 25 КАС України Позивачем було подано даний адміністративний позов за його зареєстрованим місцем проживання.
За таких обставин та урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з Позивачем про те, що дана справа, підсудна Черкаському окружному адміністративному суду, у зв'язку із чим суддя суду першої інстанції помилково передав її за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення суддею суду першої інстанції ухвали 07 жовтня 2024 року про передачу адміністративної справи за підсудністю та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 29, 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року - скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Л.О. Костюк