Справа № 753/13036/24 Суддя (судді) першої інстанції: Маркєлова В.М.
27 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
представника позивача - Бойкініча Р.С.,
представника відповідача - Садовського О.О.,
представника відповідача - Лаврінець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бойкініча Романа Сергійовича поданої в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва, ТОВ "Експедиція 777", Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
04 липня 2024 року ОСОБА_1 (далі- позивач, апелянт) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва (далі - відповідач 1), ТОВ "Експедиція 777"(далі - відповідач 2), Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - відповідач 3), яким просила суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року, прийняту головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталієм Івановичем щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити;
- визнати неправомірними дії головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталія Івановича щодо тимчасового затримання 05 червня 2024 року шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в м. Києві (ідентифікаційний код 40108583) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 158 (сто п'ятдесят вісім) грн 40 коп;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва (ідентифікаційний код 34926981) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн 00 коп;
-стягнути з ТОВ "Експедиція 777" (ідентифікаційний код 43156100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 1 397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) грн 00 коп.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва, ТОВ Експедиція 777, Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання неправомірними дій інспектора Департаменту територіального контролю міста Києва та стягнення матеріальної шкоди.
Позиція суду мотивована тим, що з доказів, наданих відповідачами, а саме фотографіями з місця евакуації автомобіля, які були зроблені інспектором з паркування, і які містять GPS координати і зображення звороту знаку 5.43 «Зона стоянки», суд установив, що зафіксоване розташування автомобіля позивачки на цих зображеннях знаходиться поза межами дії знаку 5.43 «Зона стоянки», тобто поза межами платної парковки КП «Київтранспарксервіс» НОМЕР_3 на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка; дослідженими судом фотографіями, що містять заміри, проведені інспектором, встановлено, що відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом позивачки, що зупинився, менше 3 м., чим порушено п. 15.9. д) Правил дорожнього руху, тобто розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Отже, тимчасове затримання транспортного засобу інспектор з паркування здійснив правомірно, керуючись статтею 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому протиправність дій інспектора з паркування відсутня, а винесена відповідачем постанова є правомірною. Оскільки позовна вимога до Головного управління Національної поліції в м. Києві щодо відшкодування оплати за збереження транспортного засобу позивача на спеціальному майданчику є похідною від основних позовних вимог, вона не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 07 жовтня 2024 року адвокат Бойкініч Роман Сергійович в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не враховано та не взято до уваги, що автомобіль позивача суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху, тому були відсутні підстави для прийняття рішення про евакуацію автомобіля; це підтверджується фотографіями з місця евакуації автомобіля, які були складені інспектором з паркування безпосередньо під час складання акту.
Представник позивача зазначає, що евакуація автомобіля була здійснена інспектором з паркування під час повітряної тривоги та наведене позбавило позивача можливості бути присутнім під час тимчасового затримання транспортного засобу та усунути порушення.
Апелянт наголошує на тому, що автомобіль був припаркований на парковці Київпарктранссервіс на спеціально облаштованому для цього місці; позивач не передбачав, що розміщення знаку «Платна парковка» і облаштування паркомісць було здійснено балансоутримувачем з порушенням вимог чинного законодавства України та відповідно не міг передбачити, що дії щодо паркування будуть порушувати Правила дорожнього руху.
В частині доводів щодо порушення норм процесуального права, апелянт наполягає, що судом першої інстанції не здійснено розгляд його клопотання про відкладення розгляду справи, що порушило його процесуальне право з надання особистих пояснень.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 листопада 2024 року о 12:10 год.
25 листопада 2024 року та 26 листопада 2024 року від відповідачів найшли відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року, прийнятої головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем , ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частино 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Згідно з вказаною постановою, транспортний засіб PORSCHE CAYENNE, номерний знак НОМЕР_1 05 червня 2024 року о 13:03 год. зупинено на вул. Омеляновича-Павленка в місті Києві у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, чим порушено пункт 15.9. д) Правил дорожнього руху.
За наслідком складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2024 року серія 2КІ № 0000472250 головним спеціалістом - інспектором з паркування Павлюк В.І. був складений Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 червня 2024 року і належний на праві власності позивачу автомобіль було тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, буд. 20Б.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, а також вважаючи протиправним тимчасове затримання транспортного засобу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 15.1 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У свою чергу, пунктом 15.9. д) Правил дорожнього руху встановлено, що зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Вказані норми свідчать про те, що за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі порушення вимог зупинки транспортних засобів особи підлягають адміністративній відповідальності.
За приписами статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:
1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;
2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях;
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;
4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;
5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;
6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;
7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов'язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Інспектори з паркування зобов'язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.
Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб'єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.
Як було зазначено, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частино 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Згідно з вказаною постановою, транспортний засіб PORSCHE CAYENNE, номерний знак НОМЕР_1 05 червня 2024 року о 13:03 год. зупинено на вул. Омеляновича-Павленка в місті Києві у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, чим порушено пункт 15.9. д) Правил дорожнього руху.
Колегія суддів зауважує, що за змістом позовної заяви і апеляційної скарги позивача відсутні доводи щодо неправомірності винесення постанови серії 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року.
В цілому незгода позивача мотивована тим, що автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху, тому були відсутні правові підстави для прийняття рішення про евакуацію автомобіля та наведене підтверджується фотографіями з місця евакуації автомобіля.
З вищенаведеного вбачається, що позивач не заперечує факт зупинки свого транспортного засобу за адресою вул. Омеляновича-Павленка в місті Києві у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
З огляду на приписи статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів (п.п. «д» п.2 ч.3)
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (пункт 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до норм статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки, якими зафіксовано відстань від транспортного засобу позивача до суцільної лінії розмітки - 178 см, що відповідно підпадає під порушення пункту 15.9. д) Правил дорожнього руху, а відтак згідно п.п. «д» пункту 2 частини 3 статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - розміщення транспортного засобу позивача є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху (а.с.61).
Зазначене спростовує доводи скаржника в даній частині.
Разом з тим, згідно з Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 червня 2024 року автомобіль позивача було затримано о 13:03 (а.с.15)
Відповідно посилання апелянта на здійснення евакуації автомобіля під час повітряної тривоги не підтверджуються, оскільки 05 червня 2024 року сигнал повітряної тривоги було оголошено о 13:20 год.
Твердження позивача, що здійснення евакуації автомобіля під час повітряної тривоги позбавило його права бути присутнім під час евакуації автомобіля та усунути порушення є безпідставними, з огляду на вищезазначене.
Мотивування доводів щодо прояву інспектором з паркування надмірного формалізму при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення за змістом апеляційної скарги відсутні.
Розглядаючи твердження апелянта щодо перебування автомобіля на парковці Київпарктранссервіс у спеціально облаштованому для цього місці, колегія суддів встановила наступне.
За відзивом на позовну заяву, Департамент територіального контролю міста Києва зазначає, що на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка дійсно розміщена платна парковка НОМЕР_3, однак позивач розмістила транспортний засіб поза зоною дії знаку, що підтверджується матеріалами фотофіксації, фотознімками зробленими позивачем, а також визначенням місцезнаходження транспортного засобу відповідно до координат GPS. Відповідно до положень розділу 33 Правил дорожнього руху, знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним, знак 5.44 «Кінець зони стоянки» позначає кінець зони, де дозволено стоянку.
З матеріалів фотофіксації, наявних у матеріалах справи вбачається, що транспортний засіб позивача розміщено за знаком 5.44, зворотню сторону якого видно на матеріалах фотофіксації адміністративного правопорушення (а.с.109), а лицьову - на фото, наданих позивачем (а.с.20).
Відповідно доводи позивача про паркування автомобіля в межах дії знаку «Платна парковка» є спростованими.
Крім того, доказів оплати за перебування автомобіля на платній парковці А135, позивачем не надано.
Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що розміщення знаку «Платна парковка» і облаштування паркомісць було здійснено балансоутримувачем з порушенням вимог чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, головним інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при тимчасовому затриманню транспортного засобу.
За викладених обставин, колегія суддів висновує, що інспектором винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому, в задоволенні даного позову про скасування постанови, закриття провадження у справі слід відмовити в повному обсязі.
Як наслідок, враховуючи, той факт, що постанова є правомірною, а тимчасове затримання транспортного засобу відбулося в межах чинного законодавства, тому і вимоги про відшкодування коштів є безпідставними.
В частині доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Таким чином, причини неявки учасника справи у судове засідання повинні бути поважними.
Разом з тим, зі змісту заяви про відкладення розгляду справи від 05 вересня 2024 року, поважних причин, що перешкоджали представнику позивача прибути до суду першої інстанції у судове засідання 09 вересня 2024 року о 12:30 не наведено. Зокрема, доказів залучення представника позивача - адвоката Бойкініча Р.С. до участі у розгляді справи в Київському апеляційному суді, номеру справи, сторін, дати засідання, повноважень на здійснення представництва, останнім не надано.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідних доказів наявності поважних причин неявки представника позивача - адвоката Бойкініча Р.С. у судове засідання Дарницького районного суду м. Києва 09 вересня 2024 року о 12:30, не долучено і до апеляційної скарги.
Мотивів щодо того, яким чином не відкладення розгляду справи вплинуло на результат вирішення заяви, представником позивача у апеляційній скарзі не зазначено.
Враховуючи, що позивач та його представник були повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином (а.с.40-41), колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що його право на участь у судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції було порушеним шляхом незадоволення судом клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд також звертає увагу на зміст частини 2 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Однак, апелянтом не наведено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Відтак, адміністративне стягнення застосовано головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталієм Івановичем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а колегією суддів таких обставин не встановлено.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 272, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Бойкініча Романа Сергійовича поданої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року у справі 753/13036/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з частиною 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан