Справа № 580/4273/24 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
27 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08 січня 2024 року №971090154432 про відмову у проведенні з 04 грудня 2023 року перерахунку та виплати їй пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести їй перерахунок та виплату пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та виплатити різницю пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08 січня 2024 року №971090154432 про відмову у проведенні з 04 грудня 2023 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та виплатити різницю пенсії з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 гривень.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звільнення ОСОБА_1 з державної служби та зверненням до територіального органу Пенсійного фонду України за призначенням (переведенням на інший вид) пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) - стаж державної служби ОСОБА_1 становив понад 20 років, зокрема, 21 рік 03 місяців 23 дні. Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 станом на 01 травня 2016 року (дату набуття чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIIІ) дійсно працювала на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби понад 10 років, і станом на час звернення із заявою про призначення (переведення на інший вид) пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, вона мала більше 20-ти років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби - наявні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 саме на підставі довідки управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Суд першої інстанції зазначив, що доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в оскаржуваному рішення від 08 січня 2024 року №971090154432 про те, що перерахунок пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби - може бути здійснений лише особам, які мали необхідний стаж державної служби 20 років саме станом на 01 травня 2016 року є безпідставними внаслідок помилкового трактування правових норм, а положеннями Закону №3723-ХІІ, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та Порядку №622 саме такої вимоги не передбачено.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Апелянт вважає, що позивачка станом на 01 травня 2016 року мала менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, а тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку про обчислення пенсії з урахуванням довідки від 04 грудня 2023 року №2951/02-29.
Позивач ОСОБА_1 заперечує проти апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 28 листопада 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна відповідача-2 задоволенню не підлягає, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2952/02-29 та від 04 грудня 2023 року №2951/02-29.
Головним управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у порядку екстериторіальності, прийнято рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII та здійснено призначення їй пенсії лише на підставі довідки управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2952/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).?
03 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у порядку екстериторіальності, прийнято оспорюване рішення від 08 січня 2024 року №971090154432 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29, з підстав того, що ОСОБА_1 станом на 01 травня 2016 року мала менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби.
Не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії за віком державного службовця, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону №3723-XII.
01 травня 2016 року набув чинності Закон №889-VIII, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" (відомості Верховної Ради України, 1993, №52, статті 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частиною першою статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на момент звернення ОСОБА_1 зі заявою про переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", вік ОСОБА_1 становив 61 рік, станом на 01 травня 2016 року (дату набуття чинності Закону №889-VІІІ) вона дійсно працювала понад 10 років на посаді, віднесеній до категорії посад державної служби, а стаж її державної служби становив 21 рік 03 місяці 23 дні, при цьому зазначені обставини не заперечуються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що на момент звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (04 грудня 2023 року), у позивача були наявні всі умови, які необхідні для переведення її на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII - тому Головним управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у порядку екстериторіальності, і було прийнято рішення саме про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (а.с.20- 21).
Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в порядку екстериторіальності за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 січня 2024 року, прийнято оспорюване рішення від 08 січня 2024 року №971090154432 про відмову у перерахунку її пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного саме у довідці управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 з підстав того, що станом на 01 травня 2016 року вона мала менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
17 січня 2017 року правлінням Пенсійного фонду України затверджено постанову №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на здійснення нарахування та виплату їй пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про держану службу" від 16 грудня 1993 року №3723, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889, як особа, яка на день набрання чинності Законом №889 займала посаду державної служби та мала більше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Поряд з цим, як вже зазначалося, станом на дату звільнення ОСОБА_1 з державної служби та звернення до територіального органу Пенсійного фонду України за призначенням (переведенням на інший вид) пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про держану службу" від 16 грудня 1993 року №3723, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889 - стаж державної служби ОСОБА_1 становив понад 20 років, зокрема, 21 рік 03 місяців 23 дні.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 станом на 01 травня 2016 року (дату набуття чинності Законом №889-VIIІ) дійсно працювала на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби понад 10 років, станом на час звернення із заявою про призначення (переведення на інший вид) пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про держану службу" від 16 грудня 1993 року №3723, вона мала більше 20-ти років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а тому наявні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 саме на підставі довідки управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації від 04 грудня 2023 року №2951/02-29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби
Аналогічний правовий висновок щодо подібних правовідносин було викладено Верховним Судом в постанові від 31 серпня 2022 року у справі №300/843/20.
Окрім цього, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в оскаржуваному рішення від 08 січня 2024 року №971090154432 про те, що перерахунок пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про держану службу" від 16 грудня 1993 року №3723 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби - може бути здійснений лише особам, які мали необхідний стаж державної служби 20 років саме станом на 01 травня 2016 року є безпідставними внаслідок помилкового трактування правових норм, а положення Закону України "Про держану службу" від 16 грудня 1993 року №3723, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889 та Порядку №622 саме такої вимоги не передбачено.
Вирішуючи питання, хто із відповідачів повинен прийняти рішення про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіального при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне: сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункту 4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
З огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення пенсії позивачу є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийнято у відповідності до вимог законодавства, а доводи апелянта Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Т.Р. Вівдиченко
Ю.К. Черпак