Справа №295/17818/24
1-кс/295/7581/24
28.11.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання СВ Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060400003623 від 21.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_6 , тимчасово позбавити власника, користувачів та інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в прохальній частині клопотання просив про розгляд справи у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060400003623 від 21.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.11.2024 близько 13.40 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп, на 137км, поблизу с. Вереси Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи тз Opel Omega р/н НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Рівне, в напрямку м. Киїів, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та внаслідок цього допустила зіткнення з автомобілем Toyota Camry р/н НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(помічник військового аташе), рухався зі сторони м. Київ, в напрямку м. Рівне. Внаслідок даної ДТП пасажири тз ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та водій вказаного автомобіля отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до медичного закладу м. Житомира.
21.11.2024 року під час огляду місця події виявлено та вилучено: автомобіль марки автомобіль марки Opel Omega, р/н НОМЕР_1 , та поміщено на майданчик тимчасового тримання автомобілів ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Слобідська, 35.
В подальшому, 21.11.2024 року вказані речі визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Частиною 5 передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом, тобто він не є безстроковим, та обмежений строком досудового розслідування, який чітко регламентований статтею 219 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, в тому числі, експертних досліджень, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, що не позбавляє власника майна в подальшому ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
З огляду на завдання арешту майна, враховуючи, що вилучений під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Opel Omega, р/н НОМЕР_1 , є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тому з метою збереження речових доказів для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, а також проведення необхідних експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_6 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власників та користувачів, можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1