П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5255/24
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Дата і місце ухвалення 05.08.2024р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. у справі №400/5255/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про точну дату виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точну дату виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про точну дату виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точну дату виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про точну дату виплати їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження нею військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точну дату виплати їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження нею військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про точну дату виплати їй грошової компенсації за невикористані мною за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точну дату виплати їй грошової компенсації за невикористані мною за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток;
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про точну дату виплати всіх сум, що належать їй від військової частини НОМЕР_1 при звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точну дату виплати всіх сум, що належать їй від військової частини НОМЕР_1 при звільненні;
- визнати протиправною бездіяльність та дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, навмисного приховування інформації чи документів на запит ОСОБА_1 про письмові повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , яке передбачено ст. 233 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 письмові повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , яке передбачено ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024р. позов частково задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині порушення строку розгляду запиту ОСОБА_1 щодо надання публічної інформації.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо протиправного ненадання на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 , інформації щодо розміру нарахованої та виплаченої їй індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , окремо за кожен місяць; точної дати виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; точної дати виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових; точної дати виплати їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; точної дати виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток; точні дати виплати всіх сум, що належать їй від військової частини НОМЕР_1 при звільненні; суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , які передбачені ст.233 Кодексу законів про працю України.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03.04.2024 (зареєстрований в/ч НОМЕР_1 10.04.2024) та надати інформацію щодо розміру нарахованої та виплаченої їй індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , окремо за кожен місяць; точної дати виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; точної дати виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових; точної дата виплати їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження нею військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; точної дати виплати їй грошової компенсації за невикористані нею за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток; точні дати виплати всіх сум, що належать їй від військової частини НОМЕР_1 при звільненні; суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , які передбачені ст.233 Кодексу законів про працю України, в строки та порядку передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що Військовою частиною після отримання запиту 10.04.2024 було направлено повідомлення позивачу про продовження строку розгляду його запиту 12.04.2024р., тобто без порушення п'ятиденного строку, та надано відповідь на його запит 01.05.2024 за вих. №1332 (доданий позивачем до позову), тобто виключаючи порушення строку розгляду запиту в 20 робочих днів, а тому це виключає протиправність дій військової частини щодо надання публічної інформації адже військова частина надала відповідь в установлені законом строки.
Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 30.12.2022 по 01.11.2023 проходила військову службу у військовій частина НОМЕР_1 .
03.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 з запитом на інформацію, де окрім іншого, запитала: 1. Розмір нарахованої та виплаченої їй додаткової винагороди, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 окремо за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року, окремо за кожен місяць.2. Точна дата нарахованої та виплаченої їй додаткової винагороди, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 окремо за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року, окремо за кожен місяць. 3. Точні періоди за які їй була нарахована та виплачена додаткова винагорода, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць. 4. Точні періоди за які їй була нарахована та виплачена додаткова винагорода, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць. 5. Розмір нарахованої та виплаченої їй індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , окремо за кожен місяць. 6. Розмір військового збору, яким були оподатковані її доходи у вигляді грошового забезпечення, яке я отримав у період моєї безпосередньої участі в бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . 7. Точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . 8. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при розрахунку мого щомісячного грошового забезпечення та всіх його видів за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 30.12.2022 по 31.12.2022 р. 9. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при розрахунку її щомісячного грошового забезпечення та всіх його видів за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2023 по 20.05.2023 р. 10. Точна дата виплати їй одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. 11. Точна дата виплати їй грошової компенсації за невикористані мною за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових. 12. Точна дата виплати їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . 13. Розмір нарахованої та виплаченої їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . 14. Точна дата виплати їй грошової компенсації за невикористані мною за період проходження мною військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток. 15. Точні дати виплати всіх сум, що належать їй від військової частини НОМЕР_1 при звільненні. 16. Надати письмові повідомлення про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , яке передбачено ст. 233 Кодексу законів про працю України.
01.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь позивачці, в якій повідомлено, що розмір військового збору складає -1,5 відсотка відповідно до п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Інформація щодо періодів безпосередньої участі у бойових діях позивачки відсутня. Розмір компенсації вартості за неотримане речове майно складає - 9685,09 гривень. Військова частина не є розпорядником інформації за п.п.10, 11, 12, 14, 15 запиту, оскільки належним розпорядником є банківська установа.
Також, разом з відповіддю військовою частиною надано: інформаційну довідку №174 від 25.04.2024, довідку №173 від 25.04.2024, відомості про нарахування коштів №1174, №1202, №1253, розрахункова платіжна відомість №49..
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем порушено строки розгляду поданого позивачем запиту на інформацію, а надана відповідь містить не повну запитувану заявником інформацію, позов в частині вимог є обґрунтованим та належать задоволенню.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно частин 2, 3 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. №2939-VI.
Частина перша статті першої вказаного Закону визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 2 Закону №2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, серед іншого, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Інформацією з обмеженим доступом, у відповідності до ч.1 ст.6 Закону №2939-VI, є конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.
Згідно ч.2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Статтею 22 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що в розумінні Закону №2939-VI, запитувана ОСОБА_1 у відповідача інформація предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання ним своїх повноважень.
Тобто, Військова частини НОМЕР_1 є розпорядником інформації, що була отримана або створена в процесі виконання ним своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, а запитувана позивачем інформація є публічною, право на доступ до якої відповідно до статті 3 Закону №2939-VI гарантовано обов'язком її надання.
Проаналізувавши зміст наданої відповідачем відповіді на отримай від позивача запит від 03.04.2024р. судова колегія зазначає, що оскільки останній не містить інформацію щодо розміру нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , окремо за кожен місяць; точної дати виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби; точної дати виплати грошової компенсації за невикористані за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні додаткових відпусток як учаснику бойових; точної дата виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; точної дати виплати грошової компенсації за невикористані за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 дні щорічних основних відпусток; точної дати виплати всіх сум, що належать від військової частини НОМЕР_1 при звільненні; суми, нараховані та виплачені при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 , які передбачені ст.233 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для зобов'язання військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03.04.2024р.
При цьому, колегія суддів не враховує доводи (докази) надані військовою частиною у підтвердження направлення позивачу повідомлення про продовження строку розгляду запиту від 12.04.2024р., оскільки апелянт в супереч вимог ч. 4 ст. 308 КАС України не надав суду апеляційної інстанції докази неможливості подання такого повідомлення до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В свою чергу, відповідно ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 р. - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик.