П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15284/24
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (ВЧ НОМЕР_2 ), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років, відповідно до ст.19 ЗУ «Про відпустки» при звільнені за період з 3.02.2020р. по день її фактичної виплати, відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050 та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001р. №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона проходила військову службу за контрактом в ДПСУ та згідно наказу начальника прикордонного загону №32-ОС від 21.01.2020р. була звільнення з військової служби згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 3.02.2020р. була виключена зі списків особового складу.
Наказом від 21.02.2024р. №107-ОС «Про внесення змін до наказу про особовий склад від 3.02.2020р. №51-ОС» наказ №51-ОС доповнено наступним пунктом: «Виплатити грошову компенсацію за 40 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, передбаченої ст.19 ЗУ «Про відпустки» як військовослужбовцю-жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.».
У подальшому, 13.03.2024р. на картковий рахунок позивачки надійшла грошова компенсація за не отриману додаткову відпустку у сумі 15 748,67грн..
13.04.2024р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо виплати їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
7.05.2024р. відповідач направив лист, яким відмовив позивачці у задоволенні вказаної заяви.
Не погодившись із такими діями ВЧ НОМЕР_2 , позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років, відповідно до ст.19 ЗУ «Про відпустки» при звільнені за період з 3.02.2020р. по день її фактичної виплати, відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-111 та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001р. №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_2 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги ВЧ НОМЕР_2 та скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки на отримання грошової компенсації за 2017-2020 роки, підтверджено наказом відповідача від 21.02.2024р. №107-ОС, а тому бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати 3.02.2020р. (дата виключення зі списків особового складу) позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової компенсації є протиправною.
Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПСУ (ВЧ НОМЕР_2 ) та згідно із наказом від 21.01.2020р. №32-ОС її було звільнено з військової служби.
Наказом від 3.02.2020р. №51-ОС ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.
Наказом від 21.02.2024р. №107-ОС «Про внесення змін до наказу про особовий склад від 3.02.2020р. №51-ОС» наказ №51-ОС доповнено наступним пунктом: «Виплатити грошову компенсацію за 40 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, передбаченої ст.19 ЗУ «Про відпустки» як військовослужбовцю-жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років за 2017, 2018, 2019, 2020 роки.».
13.03.2024р. позивачці виплачено грошова компенсація у сумі 15 748,67грн..
12.04.2024р. ОСОБА_1 звернулась із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
7.05.2024р. листом №09/К-2091/1907 позивачці відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_2 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159.
Відповідно до статей 1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Правилами ст.4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001р. №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1.01.2001р..
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі страхові виплати, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, що 13.03.2024р. ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за 40 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як військовослужбовцю-жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років за 2017-2020 роки у сумі 15 748,67грн. (а.с.9, 12).
Відтак, спірним питанням у даній справі є правовідносини щодо виплати позивачці компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати їй грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Визначаючись щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, колегія суддів, насамперед, звертає увагу на те, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії тощо; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата тощо); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах ДПСУ врегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом МВС України від 25.06.2018р. №558 (далі - Наказ №558).
Згідно із п.2 Розділу І Наказу №558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби встановлено Розділом IV Наказу №558.
Відповідно до п.6 ч.8 Розділу IV Наказу №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Аналізуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновок, що грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки є одноразовою виплатою, яка виплачується військовослужбовцю при звільненні, а тому не має постійного характеру, що є однією із обов'язкових умов для застосування норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
Вказане, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки грошової компенсації за всі невикористаної додаткової відпустки.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко