П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/846/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття звіту про виконання судового рішення та про накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення недоплаченої суддівської винагороди за січень 2022 року та недоплаченої матеріальної допомоги до відпустки, у сумі 28 766,10 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, з прийняттям у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме:
- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у січні 2022 року суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплачених ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у січні 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн, з урахуванням вже проведених виплат.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року відмовлено у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.
В свою чергу, відповідачем повторно подано звіт про виконання судового рішення, з витребуваними доказами, який обґрунтовано тим, що у суб'єкта владних повноважень відсутні кошторисні призначення та відкриті асигнування для виконання відповідного рішення суду.
Так, згідно ч. 1 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 4 ст. 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Так, з аналізу зазначених норм процесуального права вбачається, що законодавцем регламентовано право суду на застосування судового контролю для забезпечення належного виконання ухваленого ним судового рішення.
При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі його неподання - встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Між тим, як зазначено вище, право суду на встановлення судового контролю у даній справі реалізовано в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року.
В свою чергу, з наданих до суду у межах процедури судового контролю пояснень та доказів вбачається, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області проведено перерахунок виплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень 2022 року, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 180).
З іншого боку, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області не заперечується того, що ним не виплачено позивачу перерахованого розміру суддівської винагороди.
Проте, на переконання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, невиконання судового рішення у відповідній частині обумовлюється незалежними від суб'єкта владних повноважень причинами, а саме відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області повідомлено ДСА України, як основного розпорядника бюджетних коштів, про наявність потреби у видатках для виконання рішень суду, прийнятих на користь суддів, працівників апарату суду та працівників органів і установ системи правосуддя.
В свою чергу, враховуючи зазначені докази інформування Державної судової адміністрації України про наявність потреби у додаткових коштах, колегія суддів вважає, що відповідачем вчиняються дії для отримання додаткового фінансування для виконання рішення суду у даній справі.
Між тим, Верховний Суд неодноразово зазначав (постанова від 24 січня 2018 року, у справі № 405/3663/13-а, постанова від 07 листопада 2018 року, у справі №818/159/18, постанова від 07 листопада 2019 року, у справі №560/523/19, постанова від 23 квітня 2020 року, у справі №560/523/19), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суб'єкта владних повноважень про те, що невиконання судового рішення, в частині виплати перерахованої суддівської винагороди, обумовлено незалежними від нього причинами, а саме відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.
Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена ухвалі від 13 березня 2024 року (справа № 280/729/19), постановленій в аналогічних правовідносинах.
З іншого боку, колегія суддів враховує, що рішення суду в частині виплати перерахованої суддівської винагороди наразі залишається невиконаним, а тому суд має право на вжиття заходів судового контролю, шляхом встановлення нового строку для подачі звіту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у прийнятті звіту про виконання постанови суду та встановити новий строк для подання звіту.
Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 13 березня 2024 року (справа № 280/729/19), постановленій у схожих правовідносинах.
Між тим, щодо накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що специфіка застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 382 КАС України полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Тобто, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
З іншого боку, як вже зазначено вище, судом не встановлено безпосередньої вини керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у невиконанні судового рішення у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 382 КАС України.
Керуючись ст.ст. 14, 311, 321, 325, 328, 370, 382 КАС України, колегія суддів,-
Відмовити у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Встановити новий строк для подачі звіту про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області до 31 січня 2025 року подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні для вирішення питання щодо прийняття звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та питання про накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 7 на 06 лютого 2025 року о 11:45.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області надати суду до початку судового засідання відомості про керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, що визначені у п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові; адреса місця проживання чи перебування; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді І.О. Турецька Л.П. Шеметенко