справа №380/10361/24
27 листопада 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.02.2024 № UA209000/2024/100083/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2022 між позивачем та LLС “Larchfield Limited» (Англія, Об'єднане Королівство) укладено Контракт № 23, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець приймати та оплачувати на умовах контракту товари. На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 02.02.2024 № 43982 позивачем на митну територію України ввезено товар. Позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 24UA209230011951U7. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2024 №UA209000/2024/100083/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000414. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 04.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 26.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені у спірному рішенні фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. У зв'язку із цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
03.10.2022 між Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та (Покупець) та LLC “Larchfield Limited» (Продавець) укладено Контракт № 23, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари в асортименті та кількостях, зазначених в Інвойсах, що є невід'ємною частинного цього контракту.
На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 02.02.2024 № 43982 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 24 867,60 доларів США.
06.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209230011951U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:
Соєвий лецитин рідкий не ГМО - це природна група фосфоліпідів. Виробляється з фільтрованої соєвої олїї. Використовується в харчовій промисловості як природний емульгатор, змочувач, диспергуючий та стабілізуючий агент. Номер CAS-8002-4-35: - Soy Lecithin Liquid GMO Free- PCR Tested LECILEC 5540-10400кг (52 діжки no 200 кг кожна); - Soy Lecithin Liquid GMO Free-PCR Tested LECILEC 5540-10000кг (10 пластикових IBC контейнери по 1000 кг кожний).
Торговельна марка LECILEC.
Виробник H&S Cleaning В.V.
Країна виробництва NL.
Див. "електронний інвойс"
2. Місць 23 8А/1 13; HG 52; WA 10 ІВС контейнерів.
3. 0
На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:
- пакувальний лист від 02.02.2024 № 3724;
- рахунок-фактура (інвойс) від 02.02.2024 № 43982;
- автотранспортна накладна від 02.02.2024 № б/н;
- декларація про походження товару від 02 02 2024 № 43982;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02 02 2024 № 02/02 01;
- документ, що підтверджує вартість страхування від 02.02.2024 № б/н;
- контракт від 03.10.2022 № 23;
- додаткова угода від 27.09.2023 № 3;
- договір про надання послуг митного брокера від 01.10.2021 № 107/21 -Т;
- договір (контракт) про перевезення від 20.04.2017 № 02/17;
- додаткова угода від 27.12.2022 № 3;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або б/н продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 02.02.2024;
- інформація виробника від 02.02.2024;
- довіреність від 01.02.2024 № 03/02;
- лист про виробника від 08.02.2024 № б/н;
- лист про підтвердження вартості від 02.02.2024 № б/н;
- лист ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» від 08.02.2024 № 43;
- митна декларація країни відправлення № 24NL18VХОE1ASSWDA0.
Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.
У відповідь на вимогу декларантом подано: інвойс від Lecitein Limited № 2024 від 02.02.2024; прайс лист від Lecitein Limited б/н від 16.01.2024; Statement (лист про підтвердження вартості) від Lecitein Limited б/н від 02.02.2024; Statement (лист про підтвердження вартості) від Lecitein Limited б/н від 02.02.2024 переклад українською; експортну декларація країни відправлення № 24NL18VXOE1ASSWDA0 від 01.02.2024.
Однак, 09.02.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100083/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
- частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТОВ «Еколан Інгредієнти» BiflLecitein LimitedRegus Manchester Airport встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 22% від вартості зазначеної у фактрурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA100380614331UO від 09.10.2023). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки - відсутні;
- відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «Еколан Інгредієнти», являлася фірма продавець - Larchfield Ltd, однак за даними сайту opendatabot.ua такий бенефіціарний власник був видалений 20.12.2023, на момент укладення контракту № 23 від 03.10.2022, існувала взаємозалежність між суб'єктами. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв'язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів;
- згідно наданих до митного контролю CMR від 02.02.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є «Транс імперія». Довідку про транспортні витрати видано ТОВ «ІМКО LTD». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, також відсутня вартість перевезення по території України, у зв'язку з чим не можливо перевірити пропорційність розподілу транспортних витрат;
- згідно п. 2.1 Договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.04.17 клієнт зобов'язаний надати експедитору інформацію про суттєві умови перевезення (транспортне замовлення). Такий документ до митного оформлення не надано, п. 11.5 даного договору, ще раз підтверджує, що транспортні замовлення та всі підписані факсом документи, направлені на виконання умов цього Договору, сторони визнають такими які мають силу оригіналу, замовлення -відсутнє.
- у фактурі № 43982, вказано виробником H&S Cleaning B.V., за даними сайту hs-group.eu/services/cleaning-filling, підприємство займається миттям цистерн.
Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
На вимогу митного органу, декларантом надано Посередницька фактура. Маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною.
Даний «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Оскільки такий документ від 16.01.24, такий документ підписано 23.01.24
Декларація країни відправлення 24NL18VXOE1ASSWDAO не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, дата експортної 01/02/2024, а фактура від 02 лютого 2024, номер фактури не вказано у МД, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Разом з тим, документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності декларантом не надано.
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: “Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: 23UA100380614331U0 від 09.10.2023, де вартість такого товару становить 1,833 дол. США. за кг. Коригування на обсяг партії не проводилось.».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000414.
Вважаючи прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.
При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 24UA209230011951U7.
До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: пакувальний лист від 02.02.2024 № 3724; рахунок-фактура (інвойс) від 02.02.2024 № 43982; автотранспортну накладну від 02.02.2024 № б/н; декларацію про походження товару від 02 02 2024 № 43982; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02 02 2024 № 02/02 01; документ, що підтверджує вартість страхування від 02.02.2024 № б/н; контракт від 03.10.2022 № 23; додаткову угода від 27.09.2023 № 3; договір про надання послуг митного брокера від 01.10.2021 № 107/21 -Т; договір (контракт) про перевезення від 20.04.2017 № 02/17; додаткову угоду від 27.12.2022 № 3; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або б/н продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 02.02.2024; інформацію виробника від 02.02.2024;
довіреність від 01.02.2024 № 03/02; лист про виробника від 08.02.2024 № б/н; лист про підтвердження вартості від 02.02.2024 № б/н; лист ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» від 08.02.2024 № 43; митну декларацію країни відправлення № 24NL18VХОE1ASSWDA0.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу представник позивача подав: інвойс від Lecitein Limited № 2024 від 02.02.2024; прайс лист від Lecitein Limited б/н від 16.01.2024; Statement (лист про підтвердження вартості) від Lecitein Limited б/н від 02.02.2024; Statement (лист про підтвердження вартості) від Lecitein Limited б/н від 02.02.2024 переклад українською; експортну декларація країни відправлення № 24NL18VXOE1ASSWDA0 від 01.02.2024.
За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення, суд зазначає наступне.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує, що проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» BiflLecitein LimitedRegus Manchester Airport встановлено зниження фактурної вартості у розмірі 22% від вартості зазначеної у фактурі продавця товару, що надані при попередніх митних оформленнях (23UA100380614331UO від 09.10.2023). Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки - відсутні.
З цього приводу Верховний Суд неодноразово вказував, що наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 19.02.2019 № 805/2713/16-а, від 30.06.2022 № 280/1824/19.
Водночас, щодо висновків відповідача про пов'язаність покупця ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та продавця - Larchfield Ltd, яка вплинула на ціну поставленого товару, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов'язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).
Так, як вказує митниця, відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ», являлася фірма продавець - Larchfield Ltd, однак за даними сайту opendatabot.ua такий бенефіціарний власник був видалений 20.12.2023, на момент укладення контракту № 23 від 03.10.2022, існувала взаємозалежність між суб'єктами.
Суд зазначає, що згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2023 серед учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» відсутній учасник - Larchfield Ltd.
При цьому, суд зазначає, що товар позивачем на митну територію України ввезено згідно інвойсу від 02.02.2024 № 43982.
Таким чином, саме по собі посилання на те, що засновником фірми ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» була фірма продавець - Larchfield Ltd не є належним обґрунтуванням обставин взаємозв'язку між продавцем та покупцем, також не обґрунтовано як це вплинуло на заявлену декларантом митну вартість.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи про пов'язаність продавця і покупця за наведених мотивів є помилковими.
Крім того, відповідач в спірному рішенні вказує про те, що згідно наданих до митного контролю CMR від 02.02.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є «Транс імперія». Довідку про транспортні витрати видано ТОВ «ІМКО LTD». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, також відсутня вартість перевезення по території України, у зв'язку з чим не можливо перевірити пропорційність розподілу транспортних витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (клієнт) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМКО LTD» (експедитор) договір від 20.04.2017 № 02/17 про надання транспортно-експедиторських послуг, згідно з умов якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання протягом терміну дії цього договору від свого імені за винагороду і за рахунок клієнта укладати з третіми особами домовленості, направлені на забезпечення перевезень вантажів за замовленням клієнта на умовах, викладений у цьому договорі, додатках до нього, на основі чинних міжнародних договорів і конвенцій, ратифікованих Україною і чинного законодавства України.
Згідно з пп. 3.1 п. 3 вказаного договору протягом терміну дії цього договору від свого імені на більш вигідних для клієнта умовах укладати з третіми особами угоди на перевезення вантажів згідно із замовленнями клієнта.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Згідно частини четвертої статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
З метою виконання умов договору від 20.04.2017 № 02/17 про надання транспортно-експедиторських послуг експедитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМКО LTD» залучено до транспортування товару перевізника «Транс імперія».
Наведене зумовлює висновок, що позивач не здійснював ніяких взаємовідносин з вказаним перевізником.
У зв'язку з тим, що позивач мав взаємовідносини саме з експедитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМКО LTD» до митниці було надано договір від 20.04.2017 № 02/17 про надання транспортно-експедиторських послуг, довідку від 02.02.2024 № 02/02-01 про транспортно - експедиторські послуги. Позивач не укладав ніяких угод з перевізником «Транс імперія», не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізника, не мав можливості.
Ще однією підставою для здійснення коригування митної вартості товарів відповідач визначав, що згідно п. 2.1 Договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 20.04.17 клієнт зобов'язаний надати експедитору інформацію про суттєві умови перевезення (транспортне замовлення). Такий документ до митного оформлення не надано, п. 11.5 даного договору, ще раз підтверджує, що транспортні замовлення та всі підписані факсом документи, направлені на виконання умов цього Договору, сторони визнають такими які мають силу оригіналу, замовлення - відсутнє.
Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає замовлень. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, замовлення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Замовлення не має вплив на числові визначення митної вартості.
У свою чергу, відповідачем жодним чином не доведено, як відсутність такого впливає на числові значення митної вартості товару, поданого до митного оформлення.
Також митний орган вказує, що у фактурі № 43982, вказано виробником H&S Cleaning B.V., за даними сайту hs-group.eu/services/cleaning-filling, підприємство займається миттям цистерн.
Наведене твердження є неконкретизованим. При цьому, відповідач не вказав, яким чином описане відповідачем зауваження впливає на митну вартість товару.
Крім того, митний орган вказує, що «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Оскільки такий документ від 16.01.24, такий документ підписано 23.01.24.
Суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару.
Також, відповідач в спірному рішенні вказує про те, експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
З цього приводу суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.
Також суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте, у оскарженому рішенні крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2024 № UA209000/2024/100083/2 є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано переклад українською мовою документів, долучених до позовної заяви.
Відтак, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача витрати, понесення за проведення перекладу українською мовою документів, складених іноземною мовою, у сумі 6348,69 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Ч. 5-6 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
На підтвердження понесених витрат з перекладу документів позивачем подано:
- акт надання послуг від 23.05.2024 № 395, згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю ТВК «ПІЛОТ ПРОДАКШН» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» послуги перекладу та засвідчення документів у сумі 6 348,96 грн;
- рахунок на оплату від 23.05.2024 № 397 на сумі 6 348,96 грн;
- платіжна інструкція від 23.05.2024 № 687 про оплату 6 348,96 грн.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 6 348,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, ЄДРПОУ 34763972) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 09.02.2024 № UA209000/2024/100083/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» суму витрат, понесених по оплаті послуг з перекладу документів, в розмірі 6 348 (шість тисяч триста сорок вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сидор Н.Т.