27 листопада 2024 року
справа №380/11667/24
провадження № П/380/11804/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), військової частини НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ В/Ч НОМЕР_1 № 900 від 29.02.2024 "Про результати службового розслідування" в частині накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності на ОСОБА_1 , зокрема: П. 1, абз.2 : за неналежне виконання службових обов'язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог 11,12,16 та 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ, матеріали службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення начальника медичної служби В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в розмірі 85 700,86 грн;
визнати протиправним та скасувати Наказ В/Ч НОМЕР_2 № 16 від 26.03.2024 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" старшого офіцера медичної служби В/Ч НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 за збитки, нанесені державі на суму у розмірі 85 770,86 грн. та повернути кошти, які були раніше стягнуті у межах виконання вищевказаного наказу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді підполковника медичної служби. Зазначає, що 29.03.2024 до нього був доведений наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 про притягнення до матеріальної відповідальності. Прийняття вказаного наказу зумовлене тим, що за результатами службового розслідування встановлено та доведено вину старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , який під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 своїми діями, а саме: неналежним виконанням службових обов'язків начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 призвів до завдання державі збитків внаслідок неправомірного нарахування і виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 за період з 14.10.2022 по 01.09.2023 у сумі 369 361,66 грн. Позивач вважає протиправним притягнення саме його до матеріальної відповідальності за вказаних обставин, оскільки у зв'язку із перебуванням вказаного солдата на лікуванні відповідальність за даного військовослужбовця до моменту його виписки з лікувального закладу та прибуття до військової частини покладалась на командира його підрозділу, а не на позивача. Також зазначає, що відповідачами необґрунтовано покладено матеріальну відповідальність у повному розмірі на позивача. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач - військова частина НОМЕР_2 20.06.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.11.2023 № 12 ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 , з 18 листопада 2023 року був зарахований до списків особового складу частини та вважається таким, що справи та посаду старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. 22.03.2024 до військової частини НОМЕР_2 надійшли матеріали службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 для притягнення позивача до матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі на суму в розмірі 85 770,86 грн., а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 № 900 про його результати. В свою чергу, керуючись частиною 3 статті 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» у військовій частині НОМЕР_2 був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» ОСОБА_1 , який був доведений для виконання до військової частини НОМЕР_6 , на грошовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_2 . Отже, командир військової частини НОМЕР_2 , видавши наказ від 26.03.2024 № 16, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, водночас виконання даного наказу щодо стягнення коштів з грошового забезпечення позивача в рахунок відшкодування заподіяної державі шкоди здійснює військова частина НОМЕР_6 , на грошовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_2 .
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 03.07.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що на підставі рапорту командира зведеної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 19.09.2023, заступником командиру батальйону управління з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_4 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню службових обов'язків, самовільному залишенню військової частини - неприбуття до медичного закладу без поважних причин в умовах воєнного стану та незаконному отриманні грошового забезпечення військовослужбовцем, зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , солдатом ОСОБА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №900 від 29.02.2024 про результати службового розслідування було встановлено факт правопорушення, а саме: неприбуття до лікувального закладу та відсутність па військовій службі без поважних причин військовослужбовця, який зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 з 14.10.2022, понад 450 (чотириста п'ятдесят) діб, без поважних причин в умовах воєнного стану, що спричинило невиконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану. Встановлено, що в період з 14.10.2022 по 01.09.2023 солдат ОСОБА_2 незаконно отримував грошове забезпечення. Сума заподіяної шкоди відповідно до довідки ФЕС військової частини НОМЕР_1 про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.12.2023 №31 становить 369 361,66 грн. (триста шістдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня шістдесят шість копійок). Встановлено, що начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 не забезпечив здійснення контролю медичною службою військової частини щодо перебування, переведення (етапи медичної евакуації), та повернення з медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини, а також особисто не забезпечив організацію й проведення з адміністративною групою штабу та робочою групою оперативної групи військової частини НОМЕР_1 щоденної звірки щодо відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , будучи з травня 2023 року достовірно обізнаним про відсутність відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні солдата ОСОБА_2 та неприбуття його на військову службу встановленим порядком про це не доповів, що спричинило порушення порядку обліку особового складу, несвоєчасне виявлення факту неприбуття цього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на стаціонарне лікування до лікувального закладу та неправомірне нарахування і виплату солдату ОСОБА_2 грошовогозабезпечення. Відтак Військовою частиною НОМЕР_1 правомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 . Надалі у зв'язку з поверненням військовослужбовця ОСОБА_2 на військову службу після самовільного залишення військової частини на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1687 від 02.05.2024 було проведено додаткове службове розслідування. Після прибуття на військову службу солдат ОСОБА_2 написав рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 про добровільне відшкодування з його грошового забезпечення та грошової винагороди, незаконно виплачених коштів за період перебування його в самовільному залишенні військової частини. Пунктом 2 наказу №1970 скасовано пункти 8,9,10,11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900 в частині притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб, а саме: командира 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , офіцера організаційно-планового відділення логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , начальника госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 . Таким чином оскаржуваний позивачем наказ №900 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності було скасовано наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1970 від 14.05.2024, а тому відсутній предмет спору, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
25.07.2024 представник позивача подала до суду заяву, у якій просила долучити до матеріалів справи сканкопію акту службового розслідування від 28.02.2024 №3266 із додатками та наказ про результати службового розслідування від 29.02.2024 №900.
Ухвалою від 12.08.2024 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 №764 «Про продовження терміну роботи комісії» та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2023 №982.
Витребувані матеріали надійшли до суду 26.08.2024.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника медичної служби до 17.11.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.02.2022 №211 «Про призначення оперативної групи військової частини НОМЕР_1 на період виконання особовим складом військової частини завдань у складі угрупування військ» створено оперативну групу військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.08.2022 №468 «Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців що перебувають у розпорядженні командира військової частини» призначено робочу групу для здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування) у складі:
Старший робочої групи - старший офіцер відділення логістики штабу капітан ОСОБА_7 ;
Члени робочої групи:
заступник командира 2 десантно-штурмової роти з морально-психологічного забезпечення 1 десантно-штурмового батальйону старший лейтенант ОСОБА_8 ;
заступник командира 1 реактивної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення реактивного артилерійського дивізіону лейтенант ОСОБА_9 ;
заступник командира роти вогневої підтримки з морально-психологічного забезпечення 1 десантно-штурмового батальйону старший лейтенант ОСОБА_10 ;
провідний бухгалтер фінансово-економічної служби старший сержант ОСОБА_11 ;
старший ординатор госпітального відділення медичної роти старший лейтенант медичної служби ОСОБА_12 ;
діловод стройової частини відділення персоналу штабу старший солдат ОСОБА_13 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.12.2022 №966 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468» внесено зміни до п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468 «Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців що перебувають у розпорядженні командира військової частини», а саме для здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування), призначено старшим робочої групи - офіцера резерву НОМЕР_7 запасної роти старшого лейтенанта ОСОБА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.04.2023 №643 «Про проведення перевірки окремих питань службової діяльності» доручено в період з 27 квітня по 10 травня 2023 року комісією військової частини НОМЕР_1 провести перевірку стану справ у військовій частині з питань проходження військової служби військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , отримали поранення (травми, контузії, каліцтва) або захворіли у період воєнного стану.
Для проведення перевірки призначено комісію у складі:
голова комісії - старший офіцер відділення підготовки управління підполковник ОСОБА_14 ;
члени комісії:
старший офіцер відділення морально-психологічного забезпечення майор ОСОБА_15 ;
начальник медичної служби майор ОСОБА_1 ;
начальник відділення персоналу (s-1) штабу майор ОСОБА_16 ;
начальник групи відображення обстановки командного пункту (s-3) штабу капітан ОСОБА_17 ;
офіцер організаційно-планового відділення логістики старший лейтенант ОСОБА_3 ;
заступник начальника фінансово-економічної служби молодший лейтенант ОСОБА_18 ;
електрик-дизеліст інформаційно-телекомунікаційного вузла солдат ОСОБА_19 ;
швець ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення батальйону логістики старший сержант ОСОБА_20 .
Голові комісії доручено підготувати і подати до 11 травня 2023 року Акт перевірки стану проходження військової служби військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , отримали поранення (травми, контузії, каліцтва) або захворіли у період воєнного стану, встановленим порядком з відповідними висновками.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.05.2023 №764 «Про продовження терміну роботи комісії» термін роботи комісії, призначеної наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023 №643, продовжено до 20.05.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.06.2023 №1559 «Про результати роботи комісії щодо перевірки стану справ у військовій частині з питань проходження військової служби військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , отримали поранення (травми, контузії, каліцтва) або захворіли у період дії воєнного стану» встановлено, що облік особовою складу, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 організований на задовільному рівні, в цілому відповідає вимогам Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом МО України від 15 вересня 2022 року №280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особовою складу в системі Міністерства оборони України».
У медичній роті облік поранених (травмованих), хворих, які направлені на стаціонарне лікування заведений та ведеться згідно Книги обліку хворих, направлених на стаціонарне лікування та військово-лікарську комісію з врахуванням вимог Керівництва з медичного забезпечення Збройних Сил України, введеним в дію наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.12.2013 №317.
Як встановлено перевіркою комісії, облік зазначеної категорії військовослужбовців у медичній роті здійснюється не повною мірою. Зокрема, до перевірки, незважаючи на неодноразові розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 , не було запроваджено єдиний підхід до витребування інформації з військових та цивільних лікувальних закладів щодо поступлення (виписки) військовослужбовців.
Відтак, робочою групою, відповідальною за облік військовослужбовців що перебувають у розпорядженні командира військової частини, яка утворена на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 № 468 (з відповідними змінами за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2022 № 966) щодо фактів вибуття військовослужбовців після лікування у відпустки за станом здоров'я з порушенням встановленого порядку, самовільного залишення військової служби, належне і своєчасне реагування в низці випадків не забезпечено.
Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 доручено:
забезпечити контроль медичною службою військової частини щодо перебування, переведення (етапи медичної евакуації), та повернення до медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини. особисто забезпечити організацію й проведення з адміністративною групою штабу та робочою групою щоденної звірки щодо відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (важко хворі, важко поранені, тривале лікування);
опрацювати та затвердити встановленим порядком у функціональних обов'язках визначених відповідальних осіб проведення і адміністративною групою штабу та робочою групою щоденної звірки щодо відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (важко хворі, важко поранені, тривале лікування);
забезпечити проведення щотижневих звірок з лікувальними закладами, в яких перебувають військовослужбовці, отримання підтверджувальних документів у разі вибуття військовослужбовців ддя лікування за кордон в разі виявлення фактів неналежного реагування посадових осіб медичних лікувальних закладів, незалежно від підпорядкування. невідкладно готувати пропозиції для звернення до органів ВСП ЗСУ, ВКР СБУ, а за наявності матеріальних збитків державі (після проведення службового розслідування) - до територіальних органів ДБР щодо неналежного виконання службових обов'язків представниками медичних лікувальних закладів, що спричиняє негативний вплив на бойову готовність військової частини;
після отримання відомостей про реєстрацію у Журналі бойових дій військової частини факту поранення військовослужбовця (-ів) під час захисту Батьківщини, забезпечити підготовку -проекту (-їв) наказу (-ів) командира військової частини НОМЕР_1 та оформлення довідки про обставини травми у 5- ти денний термін, видачу якої здійснювати під особистий підпис у відповідному журналі (із зазначенням дані видачі);
не пізніше ніж за 10 днів до завершення граничного терміну перебування військовослужбовця на лікуванні, а саме 4 місяці, на підставі підтверджуючих документів, довідок від медичних закладів, довідок BЛK про продовження терміну лікування, готувати та подавані рапорт командиру військової частини для прийняття рішення щодо продовження здійснення виплат; удосконалити контроль проходження військовослужбовцями військово-лікарських комісій, реагувати на кожний факт, що свідчить про умисну неявку до огляду лікарів, опрацювати (у т. ч. шляхом звернення за роз'ясненням до Командування медичних сил. Командування десантно-штурмових військ) можливість відкликання командуванням військової частини НОМЕР_1 направлень на проходження військово-лікарської комісії військовослужбовцям, які самостійно клопотали про медичний огляд комісією, але створюють умови для затягування цього процесу з метою уникнення від виконання обов'язків служби повною мірою.
За неналежне невиконання своїх службових обов'язків, порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, відповідно до підпункту "б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладено на начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (п.10).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.06.2023 №982 з метою належної організації охорони та оборони об'єктів військової частини, зброї та боєприпасів, а також для підтримання статутного внутрішнього порядку, належного контролю за особовим складом, який залишився в пункті постійної дислокації, м. Львів, на період виконання особовим складом військової частини завдань у складі угрупування військ створено оперативну групу військової частини НОМЕР_1 .
Оперативній групі військової частини НОМЕР_1 доручено здійснювати виконання обов'язків до окремого розпорядження із завданнями: охорони та оборони військового містечка; збереження майна, техніки, зброї та боєприпасів; організації несення служби добовим нарядом та вартою; забезпечення дотримання особовим складом заходів безпеки, військової ввічливості та правил поведінки; забезпечення в працездатному стані систем тепло-, водо-, електропостачання; підтримання в справному стані засобів комунікації та зв'язку; підтримання на належному рівні дисципліни та правопорядку; уточнення взаємодії та проведення відповідних заходів з правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування; облік та контроль особового складу, який виведений в розпорядження командира військової частини.
Призначено робочу групу (згідно додатку № 4) з числа військовослужбовців оперативної групи для здійснення обліку та не допущення, незаконних виплат особовому складу, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування).
Також вказаним наказом визнано такими, що втратили свою чинність, зокрема: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.02.2022 № 211 «Про призначення оперативної групи військової частини НОМЕР_1 на період виконання особовим складом військової частини завдань у складі угрупування військ (зі змінами)», наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 № 468 «Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців, що перебувають у розпорядженні командира військової частини» та від 30.12.2022 № 966 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468».
Згідно з рапортом командира зведеної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_21 від 19.09.2023 станом на вказану дату був відсутній зв'язок з солдатом ОСОБА_2 , який був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та за обліковими документами 13.10.2022 був госпіталізований до КНП «Львівський обласний госпіталь ветеранів та репресованих ім. Ю. Липи», м. Винники, проте, підтверджуючих документів про перебування на лікуванні військовослужбовця до військової частини не надходило. Місцеперебування вказаного військовослужбовця невідоме.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.09.2023 №2016 призначено службове розслідування з приводу самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 . Організацію проведення вказаного розслідування доручено заступнику командира артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_22 .
Строк проведення службового розслідування неодноразово продовжувався. Зокрема, за рапортом заступника командира артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_22 від 17.10.2023, у зв'язку з перебуванням солдата ОСОБА_2 в самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 та відсутністю відповідей на подані запити до лікувальних закладів, щодо місця перебуванням військовослужбовця строк службового розслідування продовжувався до надходження підтверджуючих документів, а за рапортом від 26.11.2023 термін службового розслідування, який був перенесений відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2023 №2365, було продовжено на 30 (тридцять) діб з 26.11.2023 для встановлення обставин скоєного правопорушення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2023 №327 майора військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20 жовтня 2023 року НОМЕР_8 на посаду старшого офіцера медичної служби управління військової частини НОМЕР_2 з 17 листопада 2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2024 №436 «Про перепризначення службового розслідування» на підставі рапорту заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - 2 начальника відділення підполковника ОСОБА_23 , призначено службове розслідування стосовно військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 з метою всебічного, повного, своєчасного та об'єктивного його проведення. Проведення службового розслідування доручено заступнику командира батальйону управління з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_4 .
28.02.2024 заступником командира батальйону управління з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_4 , складено акт проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню службових обов'язків, самовільному залишенню військової частини - неприбуття до медичного закладу без поважних причин в умовах воєнного стану та незаконному отриманні грошового забезпечення військовослужбовцем, зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , солдатом ОСОБА_2 .
Під час проведення службового розслідування встановлено, що згідно рапорту командира зведеної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 19.09.2023 №11065 встановлено, що станом на 19.09.2023 був відсутній зв'язок з солдатом ОСОБА_2 , який зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та за обліковими документами 13.10.2022 був госпіталізований до КНП «Львівський обласний госпіталь ветеранів та репресованих ім. Ю. Липи» м. Винники, проте підтверджуючих документів про перебування на лікуванні військовослужбовця до частини не надходило. Місце знаходження невідоме.
Відповідно до пояснення командира зведеної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 встановлено, що станом на 19.09.2023 відсутній зв'язок із зарахованим у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , який за обліком особового складу військової частини НОМЕР_1 , 13.10.2022 був госпіталізований до КНП «Львівський обласний госпіталь ветеранів та репресованих їм. Ю. Липи» м. Винники, у військову частину НОМЕР_1 АДРЕСА_3 не прибув після закінчення лікування, будь-яких документів підтверджуючих проходження лікування чи перевід до іншого медичного закладу вказаний військовослужбовець до військової частини НОМЕР_1 не надавав. На телефонні дзвінки на номер НОМЕР_9 не відповідає. Місце знаходження невідоме.
Відповідно до пояснення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 встановлено, що контроль за вибуттям на лікування та прибуття з лікування військовослужбовців покладається на медичні підрозділи та медиків підрозділів. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 29468 з відповідними змінами до нього від 30.12.2022 контроль за перебуванням на лікуванні військовослужбовців, які знаходяться у розпорядженні командира військової частини покладався на робочу групу, яка була визначена даним наказом. Під час роботи комісії, яка працювала відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023 №643 та від 11.05.2023 №764 начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 було призначено членом даної комісії. В ході роботи комісії солдат ОСОБА_19 надавав йому списки військовослужбовців, по яких потрібно було уточнювати інформацію чи перебувають дані військовослужбовці на лікуванні і чи мають підтверджуючі документи. По завершенню робочого дня, уточнена інформація надавалася солдату ОСОБА_19 для внесення інформації по них в таблицю та усно здійснювалась доповідь голові комісії підполковнику ОСОБА_14 (по солдату ОСОБА_2 була здійснена доповідь, що підтверджуючих документів немає, на телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження невідоме). За час лікування солдата ОСОБА_2 сповіщень про переведення чи виписку вказаного військовослужбовця з лікувальних закладів до начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 не надходило та до нього доведено не було.
В ході службового розслідування встановлено, що з питань контролю за особовим складом з боку безпосередніх командирів та начальників служб, упродовж 2022-2023 років командиром військової частини НОМЕР_1 видавались накази від 05.08.2022 №468, від 30.12.2022 № 966, від 06.06.2023 №559 (з додатками), від 09.06.2023 №982, де встановлені (уточнені) обов'язки як командирів підрозділів, так і начальників ряду служб (медичної служби, адміністративної групи штабу) в частині не тільки контролю граничного терміну перебування на лікуванні, але й виписки з лікувального закладу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 № 468 "Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців, що перебувають у розпорядженні командира військової частини" з відповідними змінами до нього від 30.12.2022 № 966 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468», обов'язки щодо здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування) покладені на робочу групу на чолі старший робочої групи -з 05.08.2022 до 30.12.2022 - старший офіцер відділення офіцер організаційно-планового логістики штабу капітан відділення логістики ОСОБА_7 , надалі - старший лейтенант ОСОБА_3 .
В ході службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2022 №966 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022», старшим робочої групи призначено старшого лейтенанта ОСОБА_3 , тим самим на нього покладались завдання такі як: організація постійної взаємодії з командирами підрозділів щодо питань по уточненню місця знаходження військовослужбовців тощо; заведення й ведення (уточнення) іменного списку військовослужбовців; ведення обліку особового складу, що зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ; здійснювати контроль за термінами перебування у розпорядженні особового складу та щотижня подавати начальнику штабу - першому заступнику командира частини списки тих, у кого підходить до завершення термін прийняття рішення щодо подальшого службового використання (два місяці) для прийняття своєчасного рішення; проводити щоденні звірки між стройовою частиною відділення персоналу штабу та медичною ротою щодо руху військовослужбовців (убуття) на лікування, убуття (прибуття) у відпустку за станом здоров'я, зарахування у розпорядження командира частини та призначення на посаду після повернення з лікування тощо); не допустити порушень та втрати обліку особового складу визначеної категорії військовослужбовців; у разі виникнення проблемних питань негайно намагатись вирішити їх за допомогою відповідних посадових осіб за напрямками діяльності тощо.
Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023 №643 «Про проведення перевірки окремих питань службової діяльності» та від 11.05.2023 №764 «Про продовження терміну роботи комісії», у період з 27.04.2023 по 20.05.2023 перевірено стан справ у військовій частині з питань проходження військової служби військовослужбовцями, які перебувають у розпорядженні командира військової частини, отримали поранення (травми, контузії, каліцтва) або захворіли у період воєнного стану.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №1559 комісією було визначено військовослужбовців, термін перебування на лікуванні яких перевищує граничний та відсутній наказ командира військової частини № НОМЕР_10 (по стройовій частині) про продовження виплати грошового забезпечення, проте, серед перелічених військовослужбовців солдат ОСОБА_2 не зазначений.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №1559 начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 визначено: забезпечити контроль медичною службою військової частини щодо перебування, переведення (етапи медичної евакуації), та повернення з медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини; особисто забезпечити організацію й проведення з адміністративною групою штабу та робочою групою щоденної звірки щодо відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (важко хворі, важко пораненні, тривале лікування); опрацювати та затвердити встановленим порядком у функціональних обов'язках визначених відповідальних осіб проведення з адміністративною групою штабу та робочою групою щоденної звірки щодо відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (важко хворі, важко пораненні, тривале лікування); забезпечити проведення щотижневих звірок з лікувальними закладами, в яких перебувають військовослужбовці, отримання підтверджувальних документів у разі вибуття військовослужбовців за кордон.
Відповідно до Алгоритму щодо здійснення контролю за військовослужбовцями які перебувають в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 та виплати їм грошового забезпечення, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1559 від 06.06.2023, на робочу групу покладено обов'язки щодо здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 та контролю їх наявності у пункті постійної дислокації. Члени комісії щоденно ведуть підрахунок днів перебування в розпорядженні кожного військовослужбовця, виведеного в розпорядження. При досягненні терміну у 59 днів перебування військовослужбовця у розпорядженні, члени комісії доповідають про даний факт старшому робочої групи, надалі старший робочої групи подає рапорт на погодження начальнику адміністративної групи штабу, начальнику медичної служби та начальнику відділення персоналу. На 61 добу перебування військовослужбовця у розпорядженні на підставі рапорту з рішенням командира військової частини, начальник адміністративної групи штабу видає наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), де зазначає наступне формулювання: «У зв'язку з перевищенням граничного терміну перебування у розпорядженні командира військової частини, а саме 2 місяці, нижче вказаним військовослужбовцям виплачувати грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років».
Відповідно до Алгоритму здійснення контролю за пораненими та хворими, які перебувають в лікувальних закладах МОУ та МОЗ України, (Додаток №3 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1559 від 06.06.2023), контроль місця знаходження військовослужбовця та стан його здоров'я з моменту поступлення на лікування та до моменту виписки покладається на медичних працівників підрозділу, медичну службу військової частини, де ведеться відомість руху поранених та хворих, щоденно проводиться її уточнення.
Відповідно до статті 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник медичної служби зобов'язаний щотижня особисто контролювати, проводити амбулаторний прийом хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально- профілактичних закладах. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №39 майор ОСОБА_1 17.11.2023 був призначений на посаду начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 №327 майор ОСОБА_1 справи та посаду начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 здав, призначений наказом Командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2023 №293 на посаду старшим офіцером медичної служби управління військової частини НОМЕР_2 .
З Довідки ФЕС військової частини НОМЕР_1 про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.12.2023 №31 встановлено, що загальна сума заподіяної шкоди, а саме: переплат грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 , становить 369 361,66 грн. (триста шістдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня шістдесят шість копійок), зокрема, за жовтень 2022 року - 42 283,50 грн.(сорок дві тисячі двісті вісімдесят три гривні п'ятдесят копійок), за листопад 2022 року - 46 961,99 грн.(сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня дев'яносто дев'ять копійок), за грудень 2022 року - 63 015,89 грн. (шістдесят три тисячі п'ятнадцять гривень вісімдесят дев'ять копійок), за січень 2023 року - 45 558,56 грн. (сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок), за лютий 2023 року - 24 505,96 грн.(двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за березень 2023 року - 24 505,96 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за квітень 2023 року - 24 505,96 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за травень 2023 року - 24 505,96 грн.(двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за червень 2023 року - 24 505,96 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за липень 2023 року - 24 505,96 грн.(двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок), за серпень 2023 року - 24 505,96 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ять гривень дев'яносто шість копійок).
В ході службового розслідування встановлено, що військовослужбовець, який зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 13.10.2022 вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 до КНП «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи» на стаціонарне лікування. Однак, солдат ОСОБА_2 до лікувального закладу не прибув і до військової частини НОМЕР_1 не повернувся, до виконання обов'язків служби не приступив, та вважається відсутнім на військовій службі без поважних причин в умовах воєнного стану.
Станом на момент завершення службового розслідування, а саме 03.03.2024 військовослужбовець до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 не прибув, до виконання обов'язків не приступив.
Відповідно до акту огляду документу: відомості, долученої до письмового пояснення майора ОСОБА_1 , від 17.01.2024, встановлено, що робоча відомість являє собою таблицю з записами стосовно військовослужбовців, що проходили лікування, та встановлено, що під номером 26 записаний військовослужбовець, солдат ОСОБА_2 . В графі «підрозділ» вказано « 5дшр», (це не відповідає дійсності, оскільки солдат ОСОБА_2 проходив службу у 4 десантно-штурмовій роті 2 десантно-штурмового батальйону). В графі «дата поранення» вказана дата 11.08.2022. У графах «номер телефону», «дата вибуття», «місце знаходження» записів немає.
Загальний розмір заподіяної шкоди державі відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.12.2023 №31, за період з 14.10.2022 по 01.09.2023 становить суму 369 361,66 грн. (триста шістдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня шістдесят шість копійок). Вказана шкода заподіяна з вини: командира аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_24 , командира 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , офіцера організаційно-планового відділення логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , начальника госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 .
Військова посадова особа - начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (бездіяльності, яка супроводжувалась безконтрольністю за перебуванням, переведенням (етапи медичної евакуації) та поверненням з медичних закладів, не здійснення встановленим порядком доповіді про неприбуття військовослужбовця на військову службу, що спричинило порушення порядку обліку особового складу в умовах воєнного стану, несвоєчасне виявлення факту неприбуття його до військової частини), передбачав суспільно небезпечні наслідки (матеріальні збитки державі) і хоча не бажав цього, але свідомо припускав їх настання.
Обставини, що обтяжують відповідальність майора ОСОБА_1 , полягають у вчиненні правопорушення в умовах правового режиму воєнного стану. Обставин, які пом'якшують відповідальність майора ОСОБА_1 , в ході службового розслідування не встановлено.
Обставин, що виключають матеріальну відповідальність, передбачені ст.9 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ, щодо майора ОСОБА_1 , не встановлено.
Своїми діями, а саме: незабезпечення здійснення контролю медичною службою військової частини за перебуванням, переведенням (етапи медичної евакуації) та поверненням з медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини, а також організації й проведення з підрозділами, адміністративною групою штабу та робочою групою оперативної групи військової частини НОМЕР_1 щоденної звірки відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , незважаючи на достовірну обізнаність про відсутність відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні солдата ОСОБА_2 , не здійснення встановленим порядком доповіді про неприбуття його на військову службу, що спричинило порушення порядку обліку особового складу в умовах воєнного стану, несвоєчасне виявлення факту неприбуття цього військовослужбовця до медичного закладу та неправомірне нарахування і виплату солдату ОСОБА_2 відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.12.2023 №31, за період з 14.10.2022 по 01.09.2023 грошового забезпечення на загальну суму 369 361,66 грн. (триста шістдесят дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня шістдесят шість копійок), начальник медичної служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов'язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, а також виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою; ст.30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де передбачено, що підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою зобов'язано військовослужбовця неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін; статті 87 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, якою зобов'язано начальника медичної служби щотижня особисто контролювати, проводити амбулаторний прийом хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально-профілактичних закладах; приписів статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, де визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.02.2024 №900 «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання службових обов'язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ, матеріали службового розслідування направлено командиру військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в сумі 85 770,86 грн. (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень вісімдесят шість копійок).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 за шкоду завдану ним державі притягнуто до матеріальної відповідальності на суму у розмірі 85 770,86 грн. (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 86 копійок).
Судом також встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.05.2024 №1970 «Про результати службового розслідування» встановлено, що після прибуття на військову службу солдат ОСОБА_2 написав рапорт (вх.№690/276/В) на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 про добровільне відшкодування з його грошового забезпечення та грошової винагороди, незаконно виплачених коштів за період перебування його в самовільному залишенні військової частини.
Вказаним наказом доручено направити копії матеріалів службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо припинення утримання коштів з грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у зв'язку з утриманням з солдата ОСОБА_2 у добровільному порядку суми збитків, завданих державі в повному обсязі та скасовано пункти 8,9,10,11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900 в частині притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб, а саме: командира 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , офіцера організаційно- планового відділення логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , начальника госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із наказами, якими позивача притягнуто до матеріальної відповідальності, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Частинами 1-4 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.
Приписами статті 58 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Положеннями наведених правових норм встановлено, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, сумлінному і чесному виконанню військового обов'язку, службових обов'язків, доручених за посадою, а також визначеними статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (ч.1 ст.5 Дисциплінарного Статуту).
Частиною 3 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни (ч.5 ст.5 Статуту).
Пунктом 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Відповідно до ст. ст. 45, 48 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Статтею 48 Дисциплінарного статут передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно з ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84 Дисциплінарного статуту).
У той час, статтею ст.85 Дисциплінарного статуту передбачено службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин (ст.87 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX (далі - Закон № 160-IX), матеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків (пункт 5 статті 1 Закону № 160-ІХ).
Частиною 1 статті 3 Закону № 160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до частини 2 вказаної статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Судом вже встановлено, що підставою для притягнення позивача до матеріальної відповідальності був наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.02.2024 №900 «Про результати службового розслідування», яким направлено командиру військової частини НОМЕР_2 матеріали службового розслідування для прийняття рішення щодо притягнення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в сумі 85 770,86 грн. (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень вісімдесят шість копійок). Наказ було прийнято у зв'язку із неналежним виконанням службових обов'язків позивачем як начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 , що призвело до завдання державі збитків внаслідок неправомірного нарахування і виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 за період з 14.10.2022 по 01.09.2023 у сумі 369 361,66 грн. Згодом, після повернення на військову службу солдат ОСОБА_2 написав рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 про добровільне відшкодування з його грошового забезпечення та грошової винагороди, незаконно виплачених коштів за період перебування його в самовільному залишенні військової частини. У зв'язку із цим було прийнято наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2024 №1970 «Про результати службового розслідування», яким доручено направити копії матеріалів службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо припинення утримання коштів з грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у зв'язку з утриманням з солдата ОСОБА_2 у добровільному порядку суми збитків, завданих державі в повному обсязі та скасовано пункти 8,9,10,11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900 в частині притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб, а саме: командира 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , офіцера організаційно- планового відділення логістики військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , начальника госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_6 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 .
Проте суд зазначає, що притягнення до матеріальної відповідальності позивача було передбачено абзацом другим пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900, скасування якого не було передбачено наказом від 14.05.2024 №1970. Оскільки відповідач за змістом вказаного наказу скасував наказ від 29.02.2024 №900 в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності, при цьому, не зазначив абзац другий пункту 1 наказу від 29.02.2024 №900, саме яким позивача притягнуто до матеріальної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність скасування абзацу другого пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900, у зв'язку з скасуванням відповідачем притягнення до матеріальної відповідальності позивача за змістом наказу від 14.05.2024 №1970. При цьому суд враховує, що в інших пунктах наказу від 14.05.2024 №1970 відсутнє посилання на притягнення позивача до матеріальної відповідальності.
Суд зазначає, що за змістом наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», який є предметом даного спору, старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 було притягнуто до матеріальної відповідальності також на підставі абзацу другого пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900.
Водночас, як вже було зазначено, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.05.2024 №1970 «Про результати службового розслідування» скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900 в частині притягнення до матеріальної відповідальності винних осіб, зокрема, начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 та доручено направити копії матеріалів службового розслідування командиру військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо припинення утримання коштів з грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у зв'язку з утриманням з солдата ОСОБА_2 у добровільному порядку суми збитків, завданих державі в повному обсязі.
З наведеного випливає, що оскільки абзац другий пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 №900, на підставі якого було прийнято наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» підлягає скасуванню, а відтак спірний наказ також підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про повернення коштів, які були раніше стягнуті у межах виконання вищевказаного наказу суд зазначає таке.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (частина перша статті 10 Закону №160-ІХ).
Відповідно до статті 13 Закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.
Суми, стягнені відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої військовій частині, установі, організації, закладу, з урахуванням фактичних витрат на відновлення або придбання військового та іншого майна, а суми, що залишилися після здійснення такого відшкодування, перераховуються до Державного бюджету України.
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 14 Закону наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ (частина 3 статті 14 Закону).
Оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 за шкоду завдану ним державі притягнуто до матеріальної відповідальності на суму у розмірі 85 770,86 грн, є предметом даного спору, відтак, обов'язок повернути раніше утримані кошти в силу вимогчастини першої статті 14 Закону №160-ІХ покладається на військову частину НОМЕР_2 у спосіб та порядку, передбаченими вказаною нормою.
Водночас, станом на день вирішення справи по суті у відповідача ще не виникло обов'язку для повернення вказаних коштів, а тому в цій частині відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх передчасністю.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування Наказу В/Ч НОМЕР_1 № 900 від 29.02.2024 "Про результати службового розслідування" в частині накладення дисциплінарного стягнення, то суд звертає увагу, що за змістом вказаного наказу відсутні відомості щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому і підстави для задоволення вимог в цій частині також відсутні.
У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, при поданні даного адміністративного позову його не сплачував, а доказів понесення інших витрат сторонами до суду не подано, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідні положення КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати абзац другий пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.02.2024 №900 «Про результати службового розслідування» в частині направлення матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення щодо притягнення майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в розмірі 85 770,86 грн(вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень вісімдесят шість копійок) за неналежне виконання службових обов'язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог 11, 16, 30, 37, 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 26.03.2024 №16 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яким старшого офіцера медичної служби військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 за шкоду, завдану ним державі, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 85 770,86 грн(вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень вісімдесят шість копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 )
Суддя Чаплик І.Д.