про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2024 року м. Київ № 320/55151/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Оболонської в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у направленні позивача для проходження альтернативної (невійськової) служби за мобілізацією у зв'язку із релігійними переконаннями та звільнення від призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, та відповідно, зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо направлення позивача для проходження альтернативної (невійськової) служби за мобілізацією.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.
Щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України “Про судовий збір»), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.
Оскільки даний адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію, якою сплачено 1211,20 грн судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Щодо заявлених вимог.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Крім цього, вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Враховуючи відсутність реквізитів рішення, яким позивач вважає порушено його права, а також посилання у прохальній частині позовної заяви про необхідність скасування такого рішення, суд вважає, що в цій частині зміст позовних вимог є абстрактним, що в свою чергу позбавляє суд однозначно визначити зміст спірних правовідносин для їх подальшого вирішення, шляхом ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Відтак, позивач має надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами в означеній частині.
Щодо порушених прав позивача.
Безспірно, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 5 ст. 5 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.
Аналогічно, відповідно до приписів п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім іншого, в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зауважує на тому, що всупереч приписам ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем не надано до суду спірного рішення відповідача, яким порушено його права, водночас до позовної заяви доданий лист відповідача від 11.09.2024р. за №104-104/С-1003-2006.
У листі, серед іншого, вказано на те, що місцева державна адміністрація не має повноважень щодо прийняття рішення для направлення позивача на альтернативну (невійськову) службу під час дії воєнного стану. Водночас, у листі рекомендовано позивачу звернутись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, з наведеного слідує, що лист, на який вказує позивач, як на предмет оскарження, фактично носить інформаційний характер, тому не створює для позивача ніяких юридичних наслідків.
Таким чином, позивач звертаючись до суду з відповідним позовом, не обґрунтував належним чином, в чому саме полягає порушення безпосередньо відповідачем його особистих прав, свобод чи законних інтересів.
За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: шляхом долучення до позовної заяви квитанції про доплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.