про відмову в забезпеченні позову
28 листопада 2024 року місто Київ №320/39489/24
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Донця В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
- визнати протиправними та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 № 101/20 від 01 серпня 2024 року про придатність до військової служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВВН навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони та призов на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити позивача з військового обліку та зробити про це відмітку у його військовому квитку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та іншим компетентним особам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також мого переміщення для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за моїм позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій.
Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша); забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).
За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що він з 2006 року знятий з військового обліку, з 2015 не є військовозобов'язаним, не перебував у запасі, не є резервістом, а тому не є особою, яка відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" підлягає призову. На думку заявника він є особою, яка не може бути направлений для проходження ВЛК.
Необхідність вжиття заходу забезпечення позову, заявник мотивує тим, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, останній набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на захист, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Також зазначено, що незважаючи на його тяжкий стан здоров'я, йому відповідачем вручено повістку на відправку по мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому, за приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Варто відмітити, що зупинення дії чи заборона вчиняти будь-які дії відповідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та будь-яких інших законів України не входить до повноважень адміністративного суду та не може бути реалізовано в рамках розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/13306/18).
Суд зазначає, що лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Щодо вручення заявнику повістки на відправку по мобілізації, суд зазначає.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Про військовий обов'язок і військову службу та цим Порядком.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Згідно з наявною у матеріалах заяви копією повістки на відправку по мобілізації заявнику наказано з'явитись 26.11.2024 о 08:00 до приміщення відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто у повістці не зазначено про відправку заявника до конкретної військової частини або іншого військового формування для подальшого проходження військової служби за мобілізацією, а лише наказано з'явитись до відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, обов'язок військовозобов'язаного з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначене у повістці місце та строк прямо передбачено статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Повістка на відправку це не повістка-призов на військову службу, не з'явившись за якою, військовозобов'язаний може бути притягнутим до кримінальної відповідальності.
У заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано до заяви доказів беззаперечної його відправки до військової частини або іншого військового формування на військову службу за мобілізацією, а повістка, якою йому наказано з'явитись 26.11.2024 о 08:00 до приміщення відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 не створює для заявника таких негативних наслідків.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Інших доводів для вжиття заходів забезпечення позову не наведено.
Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд зазначає, що обставини правомірності/протиправності складання оскаржуваної довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 101/20 від 01 серпня 2024 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем та і відповідачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, тому відмовляє в її задоволенні.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.