27 листопада 2024 року м. Київ № 320/32618/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням обмеження її максимального розміру та з урахуванням щорічних індексацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії та здійснювати виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 без обмеження її максимального розміру та з урахуванням щорічних індексацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Починаючи з 01 квітня 2019 року, як вказує позивач, розмір пенсії, яка належить до виплати обмежується максимальним розміром.
17 червня 2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом, в якому просив виплатити нараховану пенсію з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження її максимального розміру, в тому числі при збільшенні розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність та при проведення перерахунків пенсії, з урахуванням щорічної індексації пенсії, проте, відповідач у здійсненні такої виплати відмовив.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії, вважає їх протиправними, з огляду на те, що на його переконання, в нього наявне право на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали суду від 12 липня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримана уповноваженою особою відповідача 10 вересня 2024 року безпосередньо в приміщенні суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною розпискою.
18 вересня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 320/40501/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119049623), Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, із урахуванням розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які зазначені в даній довідці, з урахуванням здійснених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Водночас, як вбачається з наданих суду копій розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601023348 для ОСОБА_1 , при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, починаючи з 01 квітня 2019 року, розмір пенсії до виплати було обмежено максимальним розміром.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601023348 для ОСОБА_1 від 01 липня 2024 року, відповідач провів перерахунок пенсії позивача, нарахувавши, при цьому, індексацію базового ОСНП 2022 (26 994,25*0,140) у розмірі 3 779,20 грн, індексацію базового ОСНП 2023 (30 773,45*0,197) у розмірі 1 500,00 грн та індексацію базового ОСНП 2024 (32 273,45*0,0796) у розмірі 1 500,00 грн. За підсумком вказаного перерахунку розмір пенсії (з надбавками) становив 43 683,41 грн, з обмеженням до виплати максимальним розміром у 23 610,00 грн.
17 червня 2024 року представник позивача - адвокат Поліщук Марія Іванівна звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом, в якому просила провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року № 320/40501/23.
Листом від 21 червня 2024 року № 2600-0202-8/124667 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про те, що у червні 2024 року на виконання рішення суду, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, проте, з обмеженням її виплати максимальним розміром відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Так, відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осію» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).
Також, 01січня 2008 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким статтю 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII було доповнено новою частиною, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, що встановлена абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни і доповнення до статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким фактично було введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, шляхом викладення частини п'ятої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII у новій редакції, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким доповнено частину п'яту статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII і визначено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У подальшому до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були внесені додаткові зміни та доповнення, у зв'язку з чим частина п'ята статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка була викладена в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08 липня 2011 року № 3668-VI) та доповнена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII), стала частиною сьомою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Законів України від 08 липня 2011 року № 3668-VI та від 24 грудня 2015 року № 911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 зазначені вище положення частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII є такою, що втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII), яким до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII були внесені зміни - слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
З огляду на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, зміни, що полягають у зміні слів та цифр, які були внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до визнаної неконституційною (фактично відсутньої на час внесення цих змін) норми Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII), є нереалізованими.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII не передбачала положень про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII зміни та доповнення до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка визнана неконституційною та втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 120/3552/21-а, від 26 січня 2022 року у справі № 569/2950/17, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, тощо.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року (дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII втратила чинність.
При цьому положення статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI, які фактично дублюють частину сьому статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, змін не зазнали.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне чи множинне тлумачення, мають завжди трактуватися на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" стосовно захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтями 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вказав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в даному випадку застосуванню підлягають саме норми Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.
Водночас, як вже неодноразово зазначалося судом, частина сьома статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій, втратила чинність з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016, а зміни, що були внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону України від 09 квітян 1992 року № 2262-XII, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, пунктом 2 Постанови № 118 установлено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктами 1,2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 та що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У пунктах 1,2 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796, а також установлено, що з 1 березня 2024 р:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525). Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом. Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що відповідач, починаючи з 01 квітня 2019 року обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром, провів з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року перерахунок пенсії позивача, нарахувавши, при цьому, станом на 01 березня 2022 року індексацію базового ОСНП (26 994,25*0,140) у розмірі 3 779,20 грн, з 01 березня 2023 року - індексацію базового ОСНП 2023 (30 773,45*0,197) у розмірі 1 500,00 грн та з 01 березня 2024 року - індексацію базового ОСНП 2024 (32 273,45*0,0796) у розмірі 1 500,00 грн. За підсумком вказаного перерахунку розмір пенсії (з надбавками) становив 43 683,41 грн, проте, був обмежений до виплати максимальним розміром у 23 610,00 грн.
Наведене в сукупності свідчить, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 01 квітня 2019 року, а з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації, передбаченої постановою № 118, постановою № 168 та постановою № 185, обмежило розмір пенсії до виплати максимальним розміром. При цьому, як вже зазначалось судом вище, з 20 грудня 2016 року стаття 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, тобто, Закону, який є спеціальним для позивача, не визначення максимального розміру пенсії.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, а також в частині зобов'язання відповідача перерахувати та здійснити виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас, щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зобов'язання здійснювати виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 04 жовтня 2023 року № 06/21049, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження її максимального розміру, та з урахуванням щорічних індексацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суд зазначає таке.
Оскільки станом на теперішній час судом не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідач в подальшому не буде здійснювати виплати нарахованої пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру та без урахування нарахованих індексацій, відтак, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, після проведеного на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року № 320/40501/23 перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2022 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2023 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2024 року, враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
7. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
8. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.