28 листопада 2024 року № 320/6013/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся заяву Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по розгляду заяв та скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква;
- зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) розглянути заяви та скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква та дати відповіді на всі питання, поставлені у зверненнях за №2363 від 18.09.2023, №2496 від 29.09.2023 та №2861 від 31.10.2023.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зі скаргами №2363 від 18.09.2023, №2496 від 29.09.2023 та №2861 від 31.10.2023 на дії Білоцерківського відділу Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у зупиненні зведеного виконавчого провадження №72442562, в якому позивач є боржником, на підставі пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Проте, відповідач відмовив у задоволенні його скарг, посилаючись на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква не є підприємством оборонно-промислового комплексу, визначеним в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови №101 від 04.02.2023, а тому на нього не поширюється положення пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач не погоджується з такою позицією контролюючого органу, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква є органом Збройних Сил України, а тому на нього поширюються вищевказані положення чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням “Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з іншими клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звернувся до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою від 04.08.2023 №1920, у якій, посилаючись на пункт 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", просив вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого і нерухомого майна, накладеного в межах виконавчих проваджень №72042705 від 16.06.2023 та №7112816 від 14.02.2023 та винести постанови про зупинення виконавчих проваджень з виконання рішень у період дії воєнного стану в Україні.
Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 08.08.2023 №47365 повідомив позивачу про відсутність підстав для зняття арешту з рухомого та нерухомого майна.
Відповідач повідомив, що для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, боржником в яких є Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква, необхідно надати підтвердження, що зазначена юридична особа є суб'єктом, визначеним у пункті 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
У подальшому позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 09.08.2023 №1949, в якій просив винести постанову про зупинення виконавчих проваджень з виконання рішень у період дії воєнного стану в Україні відповідно до пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Міністерство юстиції України листом від 18.08.2023 №109545/126179-11-23/20.3.1 направило скаргу позивача до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для перевірки фактів, вказаних у скарзі.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за результатами розгляду скарги листом від 04.09.2023 №101996/3.2-23 повідомило позивачу про необхідність зазначення номеру реєстрації виконавчого провадження.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листами від 12.09.2023 №47557/3.2-23/вх.42215/3-23 та від 12.09.2023 №47558/3.2-23/вх.41700/3-23 повідомило позивачу, що згідно інформації, наданої Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), встановлено, що у відділі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №72442562, до якого входять три виконавчі провадження (№72127563, №72127950 та №72383235) про стягнення боргів з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на загальну суму 76481,93 грн.
У листах вказано, що станом на дату надання відповіді у державного виконавця відсутня інформація про те, що позивач є установою та організацією, що входить до складу Збройних Сил України та яка є підприємством оборонно-промислового комплексу, визначеним в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови №101 від 04.02.2023.
Відповідач зазначив, що для вжиття дій, запитуваних у зверненні позивача, необхідно надати документи, які підтверджують, що позивач є підприємством оборонно-промислового комплексу, визначеним в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови №101 від 04.02.2023.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звернувся до Міністерства юстиції України із заявою-скаргою від 18.09.2023 №2369, у якій просив надати відповіді на такі питання:
- чому державні виконавці Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не знають законодавства України;
- чому продовжуються виконавчі дії у виконавчих провадження, де стороною-божником є структурний підрозділ Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква;
- чому не проводяться виконавчі дії у виконавчих провадженнях, де стороною-стягувачем є структурний підрозділ Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква;
- чому процесуальні документи (їх копії) по виконавчих провадженнях на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква не направлялися.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 17.10.2023 №53755/3.2-23/вх.48403/3-23 надало позивачу відповідь, яка є аналогічною за змістом із відповідями, наданими листами від 12.09.2023 №47557/3.2-23/вх.42215/3-23 та від 12.09.2023 №47558/3.2-23/вх.41700/3-23.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою-скаргою від 29.09.2023 №2496, у якій просив надати відповіді на ті ж запитання, які були поставлені у заяві-скарзі 18.09.2023 №2369.
У заяві позивач зазначив, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква є структурним формуванням Збройних Сил України, підпорядковується Міністерству оборони України та фінансується за рахунок призначень Державного бюджету, а тому, на переконання позивача, на нього поширюється дія пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 17.10.2023 №53754/3.2-23/вх.52018/3-23 надало позивачу відповідь, яка є аналогічною за змістом із відповідями, наданими листами від 12.09.2023 №47557/3.2-23/вх.42215/3-23, від 12.09.2023 №47558/3.2-23/вх.41700/3-23 та від 17.10.2023 №53755/3.2-23/вх.48403/3-23.
У подальшому позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою-скаргою від 31.10.2023 №2861 на листи Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 17.10.2023 №53754/3.2-23/вх.52018/3-23 та від від 17.10.2023 №53755/3.2-23/вх.48403/3-23 до Міністерства юстиції України.
Проте, Міністерство юстиції України не надало позивачу відповідь на його скаргу.
Не погоджуючись з діями Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по розгляду його заяв-скарг, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини третьої статті 74 Закону №1404 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону №1404 скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону №1404 рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як зазначено вище, позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з відповідями Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на його скарги на бездіяльність Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо незупинення виконавчих проваджень, в яких позивач є боржником, на підставі пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
У вищевказаних скаргах позивач просив надати відповіді на такі питання:
- чому державні виконавці Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не знають законодавства України;
- чому продовжуються виконавчі дії у виконавчих провадження, де стороною-божником є структурний підрозділ Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква;
- чому не проводяться виконавчі дії у виконавчих провадженнях, де стороною-стягувачем є структурний підрозділ Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква;
- чому процесуальні документи (їх копії) по виконавчих провадженнях на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква не направлялися.
Судом встановлено, що у відповідях на відповідні скарги Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зазначило про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №72442562 у зв'язку з відсутністю документів, які свідчать про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква є підприємством оборонно-промислового комплексу, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови №101 від 04.02.2023.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404 зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 2.1-2.2 розділу ІІ Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 за № 1590/24122, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться:
Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗС України);
територіальні квартирно-експлуатаційні управління та Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - КЕУ);
квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) (далі - КЕВ (КЕЧ));
квартирно-експлуатаційні служби військових частин.
Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин проводиться за схемами:
Головне КЕУ ЗС України - КЕУ - КЕВ (КЕЧ)) - військові частини; Головне КЕУ ЗС України - види Збройних Сил України - військові частини (згідно з рішенням Міністра оборони України).
Головне КЕУ ЗС України є органом військового управління і призначене для реалізації у ЗС України державної, військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України, розвитку системи технічної експлуатації фондів військових містечок з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності.
Головне КЕУ ЗС України організовує роботу, пов'язану з будівництвом військових об'єктів, експлуатацією і ремонтом фондів військових містечок, забезпечує використання земельних ділянок.
КЕУ є територіальним органом військового управління ЗС України і призначене для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності територіального квартирно-експлуатаційного управління, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності.
КЕУ підпорядковується Головному КЕУ ЗС України.
КЕВ (КЕЧ) здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.
КЕВ (КЕЧ) підпорядковується КЕУ за територіальним принципом. З питань використання фондів і територій військових містечок виконує накази (розпорядження) начальника гарнізону.
Отже, з вищенаведеного положення вбачається, що квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква є квартирно-експлуатаційним органом Збройних Сил України, який здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності та який підпорядковується територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню.
З огляду на вказане, суд вважає, що на позивача поширюється дія пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404, а тому зведене виконавче провадження №72442562 про стягнення боргів з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на загальну суму 76481,93 грн., в якому позивач є боржником, підлягає зупиненню в силу вищевказаного положення Закону №1404.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в усуненні порушень вимог Закону №1404.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) по розгляду заяв та скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква. Водночас, матеріали справи свідчать, що скарги позивача були розглянуті, проте безпідставно не були задоволені.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як було вказано вище, відповідно до частини третьої статті 74 Закону №1404 керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
З урахуванням цього, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у задоволенні скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква щодо усунення порушень пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в рамках зведеного виконавчого провадження №72442562.
При цьому, ефективний захист порушеного права потребує зобов'язання відповідача визначити постановою порушення пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення зведеного виконавчого провадження №72442562 та надати начальнику Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) доручення щодо проведення дій по його усуненню, з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача розглянути скаргу №2861 від 31.10.2023, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вказана скарга була адресована Міністерству юстиції України, а не відповідачу.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у задоволенні скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква щодо усунення порушень пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в рамках зведеного виконавчого провадження №72442562.
3. Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) визначити постановою порушення пункту 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення зведеного виконавчого провадження №72442562 та надати начальнику Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) доручення щодо проведення дій по його усуненню, з урахуванням висновків суду.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: 09117, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Ярмаркова, буд.1) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 03056, м.Київ, вул.Олекси Тихого, буд.32).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.