22 листопада 2024 року м. Київ № 320/1928/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Дісюк С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства закордонних справ України
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства закордонних справ України Конкурсна комісія МЗС (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) конкурсної комісії Міністерства закордонних справ України, складеного за результатами проведеної 13 лютого 2020 р. співбесіди під час конкурсу на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в Республіці Польща (0303), згідно з якою ОСОБА_1 , отримала середній бал 0.
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що співбесіда з нею, як з кандидатом на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, була проведена із порушеннями, зокрема їй не було поставлено жодного питання, яке б могло визначити рівень її компетентності за вимогами «Якісне виконання поставлених завдань», «Командна робота та взаємодія», «Сприйняття змін», «Особиста та соціальна відповідальність», «Країнознавство». Позивачка зазначає, що питання, які їй були поставлені в ході співбесіди, стосувалися лише її приватного життя, зокрема сім'ї, та не могли свідчити про її ділові якості як кандидата на зайняття посади. Крім того, на думку позивачки, у діях відповідача під час проведення конкурсного відбору вбачається порушення принципу недискримінації, передбаченого пунктом 3 Порядком проведення конкурсу, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 та Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України» від 06.09.2012.
Позивач зазначає, що проходження нею всіх етапів конкурсу до співбесіди (складання та подання документів, проходження тестування на знання загального та спеціального законодавства, визначення рівня володіння англійською та польською мовами) свідчить про повну відповідність її кандидатури на посаду вимогам ЗУ «Про державну службу».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що Конкурсною комісією МЗС з проведення конкурсу на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в Республіці Польща вжиті всі передбачені чинним законодавством дії з проведення конкурсу, в тому числі і по відношенню до позивачки, як кандидата на вказану посаду. Зокрема, конкурсна комісія була сформована у відповідності до вимог законодавства, оскаржуване рішення було прийнято правомочним її складом . Зауважив, що визначення переліку питань, які ставляться кандидатам під час проведення співбесіди для визначення їх професійної компетентності відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Відповідач вказує, що позивачкою у заяві про участь у конкурсі не було заповнено інформацію щодо близьких родичів, членів сім'ї, зазначення яких є обов'язковим для зайняття посад дипломатичної служби категорії «Б» і «В». Водночас, під час проведення співбесіди позивачка зазначила що має дітей, які проживають у Польщі, відтак відповідач дійшов висновку щодо неправдивості відомостей та свідомого надання недостовірної інформації для можливості участі в конкурсі. Отже, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/1928/20, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання.
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься клопотання відповідача від 21.08.2021 про закриття провадження у справі. Разом з тим, 07.09.2020 представником відповідача подано заяву про залишення вказаного клопотання про закриття провадження у справі без реалізації. Протокольною ухвалою 04.07.2024 суд ухвалив залишити клопотання відповідача про закриття провадження від 21.08.2020 без розгляду.
Позивач або представник позивача у судові засідання не з'являлись. Позивач був належним чином повідомлений судом про дату час та місце судового розгляду. У матеріалах справи наявна заява позивача від 04.09.2020 про розгляд справи без участі позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2024 проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення, викладене у формі протоколу, було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, протокольною ухвалою від 22.11.24 суд відмовив у задоволенні клопотання від 27.02.2020 про виклик свідків.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що наказом Міністерства закордонних справ від 08.01.2020 № 03 було оголошено конкурс на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в республіці Польща.
Позивач - ОСОБА_1 взяла участь у конкурсі на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в республіці Польща.
Після проходження попередніх етапів конкурсу - тестування на знання законодавства та визначення рівня володіння іноземними мовами позивачка отримала прохідний бал та була допущена Комісією до наступного етапу - проведення співбесіди.
Співбесіда із ОСОБА_1 відбулася 13.02.2020, за результатами якої позивачка отримала середній бал « 0» за вимогами - «Якісне виконання поставлених завдань», «Командна робота та взаємодія», «Сприйняття змін», «Особиста та соціальна відповідальність», «Країнознавство».
Листом від 14.02.2020 позивача було повідомлено про те, що відповідно до абзацу 3 пункту 53 Порядку проведення конкурсу вона вважається такою, що не пройшла конкурсний відбір та не може бути включена до загального рейтингу на зайняття посади аташе з консульських питань Посольства України в республіці Польща (0303).
Не погоджуючись із рішенням відповідача за результатами проведеної співбесіди та конкурсу, позивач звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Правові засади та порядок організації дипломатичної служби як складової частини державної служби, а також особливості її проходження та правового статусу посадових осіб дипломатичної служби визначає Закон України «Про дипломатичну службу» № 2449-VIII від 07.06.2018 (далі-Закон № 2449-VIII).
Так, відповідно до статті 1 Закону № 2449-VIII дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов'язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 2449-VIII, відносини, що виникають у зв'язку із вступом на дипломатичну службу посадових осіб дипломатичної служби, її проходженням, припиненням, а також оплатою праці, соціально-побутовим забезпеченням, заохоченнями і соціальними гарантіями, робочим часом і часом відпочинку, відпустками, відповідальністю посадових осіб дипломатичної служби, регулюються цим Законом, Законом України "Про державну службу" та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 12 Закону№ 2449-VIII, вступ на дипломатичну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім визначених цим Законом випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України.
Конкурс на зайняття посади дипломатичної служби проводиться конкурсною комісією Міністерства закордонних справ України у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246 (далі - Порядок).
Пунктами першим-другим Порядку визначено, що конкурс на зайняття посад дипломатичної служби категорій “Б» і “В» проводиться за загальною процедурою з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснюється Президентом України відповідно до Конституції України, та з урахуванням того, що відповідно до Закону України “Про дипломатичну службу» в органах дипломатичної служби здійснюється ротація посадових осіб дипломатичної служби.
Проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.
Згідно з пунктами 13, 15, 17 Порядку, конкурс на зайняття посад категорій “Б» і “В» проводить конкурсна комісія, утворена суб'єктом призначення у державному органі, у складі голови і членів комісії. Суб'єкт призначення може прийняти рішення про утворення кількох конкурсних комісій у державному органі.
Конкурсна комісія утворюється суб'єктом призначення у складі не менше п'яти осіб.
Засідання Комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її загального складу.
В рамках даних правовідносин, судом встановлено, що проведення співбесіди із позивачкою проводилося 7 з 9 членів конкурсної комісії, тобто її правоможним складом у розумінні пункту 17 Порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом засіданням комісії Конкурсної комісії МЗС.
Відповідно до пункту 89 Порядку, умови проведення конкурсу на зайняття посад дипломатичної служби категорій “Б» і “В» затверджуються наказом Державного секретаря Міністерства закордонних справ з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про дипломатичну службу».
Згідно з пунктом 90 порядку, конкурс на зайняття посад дипломатичної служби проводиться такими етапами:
1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;
2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;
3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
4) проведення тестування та визначення його результатів;
5) визначення рівня володіння іноземною мовою;
6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у випадках, передбачених цим Порядком);
7) проведення співбесіди та визначення її результатів;
8) складення загального рейтингу кандидатів;
9) визначення керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу;
10) оприлюднення результатів конкурсу.
Відповідно до пунктів 91, особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі на зайняття посад дипломатичної служби категорій “Б» і “В», замість заяви, передбаченої підпунктом 1 пункту 19 цього Порядку, подає заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів для зайняття посади за формою згідно з додатком 20.
Пунктами 92-93 Порядку визначено, що кандидати на зайняття посад дипломатичної служби категорій “Б» і “В» проходять тестування на знання законодавства та тестування на знання спеціального законодавства.
Тестування на знання спеціального законодавства проводиться з метою визначення рівня знань нормативно-правових актів, зазначених у компонентах відповідної вимоги до професійних знань кандидата, що пов'язані з виконанням завдань посадовою особою дипломатичної служби.
Рівень володіння іноземною мовою визначається відповідно до порядку, затвердженого МЗС.
За результатами визначення рівня володіння іноземною мовою виставляються такі бали:
2 бали - кандидатам, рівень володіння іноземною мовою яких є вищим, ніж зазначений у компоненті відповідної вимоги;
1 бал - кандидатам, рівень володіння іноземною мовою яких відповідає рівню, зазначеному у компоненті відповідної вимоги;
0 балів - кандидатам, рівень володіння іноземною мовою яких є нижчим, ніж зазначений у компоненті відповідної вимоги.
Кандидати, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли етап визначення рівня володіння іноземною мовою та допускаються до наступного етапу-проведення співбесіди.
Відповідно до пункту 50-53 Порядку співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.
Співбесіду проводить Комісія або конкурсна комісія, а також особи, які залучені до її роботи.
Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали:
2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов'язків;
1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов'язків;
0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.
Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7.
Після оцінювання члени Комісії або конкурсної комісії надають відомості про результати співбесіди адміністратору, який заповнює зведену відомість середніх балів.
Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії або конкурсної комісії.
Кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0 за однією з вимог, а також кандидати, які не з'явилися для проведення співбесіди, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.
Дослідивши копію витягу зі зведеної відомості середніх балів на посаду державної служби категорії «В», наявної в матеріалах справи, за тестування на знання законодавства ОСОБА_1 отримала 2 бали, за знання спеціального законодавства, пов'язаного із завданнями та змістом роботи отримала 1 бал.
За результатами визначення рівня іноземних мов позивачка отримала по 1 балу за володіння англійською та польською мовами на рівні В1.
За результатами попередніх етапів проходження конкурсу, отримавши прохідні бали, була допущена до наступного етапу- до співбесіди.
За результатом арифметичного підрахунку балів, виставлених членами Конкурсної комісії за кожною вимогою, та визначення середнього балу, позивачка отримала 0 балів.
Пунктом 53 Порядку обумовлено, що кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включені до загального рейтингу.
При цьому суд критично ставиться до твердження позивачки про те, що проходження нею всіх етапів конкурсу до співбесіди (складання та подання документів, проходження тестування на знання загального та спеціального законодавства, визначення рівня володіння англійською та польською мовами) свідчить про повну відповідність її кандидатури на посаду вимогам ЗУ «Про державну службу», оскільки Порядком передбачено, що для визначення переможців обов'язкове проходження особою всіх етапів конкурсу, зокрема і співбесіди, під час якої проводиться оцінка відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.
Відносно доводів позивачки про те, що їй були поставлені питання, які стосувалися тільки її особистого життя, зокрема сім'ї, суд їх не приймає до уваги, оскільки питання щодо визначення компетентності кандидата на посаду, в тому числі визначення переліку питань, які ставляться комісією під час проведення співбесіди із кандидатом належать до виключно дискреційних повноважень Конкурсної комісії.
Згідно з рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № 11 (80)2, що прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Таким чином, саме Конкурсна комісія, на підставі наданих їй дискреційних повноважень, з числа кандидатів, що відповідають вимогам, які ставляться до працівників дипломатичної служби, та згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії на підставі результатів тестування та співбесіди, визначає претендентів, які мають найкращі професійний досвід, знання та особисті якості для виконання службових обов'язків.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 804/4192/17.
Крім того, суд враховує наявні в матеріалах справи пояснення членів Конкурсної комісії та адміністратора Конкурсної комісії ОСОБА_2 щодо співбесіди з позивачем в рамках конкурсу.
Зокрема, в даних поясненнях зазначено, що під час співбесіди відкрилася інформація, яка мала бути повідомлена кандидаткою на самому початку конкурсу, а саме щодо дітей, які проживають у Польщі, тому загальна частина співбесіди забрала більше часу, ніж зазвичай. У поясненнях члени конкурсної комісії акцентують увагу, що інколи вистачає одного або декількох загальних запитань для перевірки декількох окремих вимог до компетентності кандидата. Так, якщо кандидат не надає інформацію, яка передбачена Порядком проведення конкурсу, або надає неправдиву інформацію, це говорить про те, що він не готовий дотримуватися встановлених правил та стандартів, не з'ясовує суть та необхідність поставлених перед ним завдань, виконує завдання без розуміння їх мети та кінцевого результату, не готовий ділитися інформацією або щось приховує, а також розглядає можливість роботи у системі дипломатичної служби, зокрема у закордонній дипломатичній установі, виходячи з власних інтересів (роботи членів родини, проживання, навчання дітей, тощо), а інколи й з метою легалізації свого перебування за кордоном. Все вище перелічене є критеріями оцінки кандидатів за вимогами «особиста та соціальна відповідальність», «якісне виконання поставлених завдань», «командна робота та взаємодія» і «сприйняття змін», що дозволяє оцінити всі вимоги одразу.
Отже, враховуючи наведенні пояснення конкурсної комісії та адміністратора - ОСОБА_2 , а також те, що позивачем не було їх жодним чином спростовано, суд погоджується із доводами відповідача.
Позивач у позовній заяві в якості однієї з підстав позову зазначає, що в діях відповідача прямо вбачається порушення принципу недискримінації та порушення норм Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; цитує норму статті 19 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством, та посилається на статтю 24 Конституції України згідно якої не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками статі, майнового стану місця проживання або іншими ознаками; рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у праці та винагороді за неї, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, правовим захистом, матеріальною і моральної підтримкою материнства і дитинства.
Так, відповідно до частини другої статті першої Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Водночас, позивачем не зазначено, за якою саме ознакою, та яким саме чином відповідачем було допущено дискримінацію по відношенню до неї під час проведення конкурсу, не наводить жодного доказу в обґрунтування своєї позиції.
Суд зауважує, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та на суб'єктивній думці сторін, у даному випадку позивача, оскільки відповідно до імперативних вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує що відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволені позову судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 27 листопада 2024 р.