28 листопада 2024 року № 320/23222/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 №ВСЗ/1754 від 01.09.2022, про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ВСЗ/1784 від 01.09.2022 року, про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, то перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18. Крім того, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постанові від 11 серпня 2023 року по справі №380/103/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду замінено неналежного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.
ІНФОРМАЦІЯ_2 було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Позивач через свого представника звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок належної йому пенсії на підставі вказаної довідки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019.
На звернення позивача пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Надаючи правову оцінку правильності прийнятого відповідачем рішення, суд виходить із такого.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У частині 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок №45)
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У пункті 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 наявна форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Зокрема, зміни внесені постановою №103 до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до Порядку № 45 та до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Суд у цьому рішенні вказав, що обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин, був відсутній будь-який нормативний акт, який обмежував би коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні зі статтею 43 Закону № 2262-XII. Разом з тим, відповідні норми Постанови № 103 та Порядку № 45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Суд наголошує на тому, що вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII у взаємозв'язку із частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд зазначає, що з 05.03.2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, у спірних правовідносинах виникло саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року було залишено без змін.
Суд зазначає, що Верховний Суд не відступав від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Отже, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 до 31.03.2019 (проміжку часу, що передує даті збільшення грошового забезпечення).
При прийнятті рішення у цій справ, суд враховує те, що попри чинність у спірний період постанови №103 Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22.
Суд звертає увагу позивача, що для цілей перерахунку його пенсії з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018, а не 05.03.2019.
У матеріалах справи, що розглядається, доказів видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.03.2018 позивачем не надано та судом не встановлено.
Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 про те, що перерахунок пенсій для осіб, які отримують пенсію згідно Закону № 2262-ХІІ, для яких змінено грошове забезпечення згідно з Постановою № 704, повинен здійснюватись саме з 01.01.2018 суд не приймає до уваги під час вирішення цього спору, оскільки у спірних правовідносинах слід враховувати, саме правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, відповідно до якої, саме з 05 березня 2019 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому суд звертає увагу, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або “застарілої» позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію “якість закону»), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із вже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким “truth or stability - truth is preferable» (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Згідно з положеннями ст. ст. 37 та 45 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 356 КАС України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася палата, що передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Разом з тим, у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 відсутній висновок колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 та справа № 380/103/22 не передавалась на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки виданої станом на 05.03.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірною відмову відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Вказаний висновок є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні правові підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат, понесених позивачем на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.