(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
27 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/6029/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяьності, стягнення коштів,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" щодо невиплати ОСОБА_1 в день його звільнення грошової компенсації за невикористані дні відпусток та стягнуто з Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.01.2024 по 08.04.2024, включно, в розмірі 165 068,33 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістдесят вісім) грн 33 коп.
12.11.2024 представник Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" подав до суду заяву, в якій просить відстрочити виконання судового рішення прийнятому у даній справі. Пояснює, що в даному випадку для виконання рішення суду необхідне додаткове фінансування, яке здійснюється виключно Департаментом з питань виконання кримінальних покарань. З метою виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №240/6029/24 в частині проведення належних виплат ОСОБА_1 , державною установою "Райківська виправна колонія (№73)" було направлено до Департаменту лист за № 15-4140 від 23.10.2024, щодо виділення додаткового фінансування в сумі 165 673,33 грн, а також понесених судових витрат в розмірі 605,00 грн.
Заперечення на подану заяву від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Враховуючи запроваджений на території України воєнний стан, суд вважає за можливе заяву про видачу дублікату виконавчого листа розглянути у порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Наведені норма не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача посилається на відсутність додаткового фінансування для виконання прийнятого у даній справі рішення.
У свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як свідчать матеріали справи з Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" рішенням суду стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.01.2024 по 08.04.2024, включно, в розмірі 165 068,33 грн.
В той час, обґрунтовуючи подану заяву представник відповідача вказує, що з метою отримання додаткових коштів Державна установа "Райківська виправна колонія (№ 73)" звернулася до Департаменту з питань виконання покарань із листом в якому просила сприяти у вирішенні питання щодо виділення додаткового фінансування на виконання рішення прийнятого у даній справі.
Однак, слід звернути увагу, що відомості про реагування Департаменту на отриману від Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73) інформацію про необхідність додаткових коштів матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вважає, що представником відповідача (боржника) не надано суду фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення фінансового становища установи, шляхів погашення наявної заборгованості та виконання у добровільному порядку рішення суду.
У той час, суд звертає увагу, що додані до заяви представником відповідача (боржника) документи не підтверджують наявності будь-яких об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.
Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Крім того, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).
У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Враховуючи викладене, суд вважає, що представник відповідача (боржника) не надав пояснень та доказів на підтвердження того, яким чином відстрочення судом сплати податкового боргу сприятиме його сплаті після закінчення терміну відстрочення, тобто які прогнозовані події у зазначений ним період сприятимуть виникненню у установі можливості погасити борг. Крім того, не зазначено, який результат вжитих установою заходів для сплати наявного боргу.
З огляду на викладене та встановлені обставини, суд вважає, що застосування такого заходу як відстрочення сплати у даному випадку є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави вважати, що через рік обставини зміняться і відповідач матиме можливість виконати судове рішення в повному обсязі у встановленому законом порядку.
Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.24 в адміністративній справі №240/6029/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про відстрочити виконання судового рішення, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко