28 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/7548/24
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася представниця ОСОБА_1 - адвокат Шуліка-Гінкулова А.Г. із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 , викладене в пункті 12 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 26.01.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 - доньці померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, її частку від 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках доньці та матері померлого військовослужбовця.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказала, що у зв'язку із загибеллю батька позивачки - ОСОБА_2 , захворювання та причини смерті якого пов'язані з із захистом Батьківщини, вона має право на отримання одноразової грошової допомоги. Пояснює, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як донька та член родини померлого військовослужбовця звернулася із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та необхідним переліком документів до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який передав подані матеріали до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення. У відповідь на подану заяву позивачка отримала відмову мотивовану перебуванням загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 в зоні бойових дій під час смерті у стані алкогольного сп'яніння. Представниця позивачки не погоджується із прийнятим рішенням та вважає, що вказана допомога не призначається лише у разі, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). На думку представниці позивачки сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому звернулася до суду із даним позовом за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 23.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі.
У ході судового розгляду справи, відповідно до ухвали від 27.05.2024 клопотання представника Міністерства оборони України про залучення до участі у справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача задоволено, до участі у справі залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 , як третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
13.05.2024 на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із перебуванням померлого під час смерті у стані алкогольного сп'яніння. Зауважує, що вказаний факт є обґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю).
29.05.2024 від представниці позивачки надійшли до суду додаткові пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зауважує, що смерть батька позивачки настала у бліндажі, куди він вибув з позицій для відпочинку, від захворювання "Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія", що не є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Факт вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння не доведений матеріалами справи. Наголошує, що своєю позицією щодо невизнання позову відповідач фактично нівелює усі зусилля померлого (загиблого) Захисника України по захисту територіальної цілісності та суверенітету та позбавляє членів його сім'ї гарантованих державою виплат з надуманих підстав.
05.06.2024 від третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , надійшли до суду пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги є правомірним, оскільки відповідно до висновку експерта на час смерті у крові померлого військовослужбовця, який перебував у зоні бойових дій виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39% .
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є донькою померлого військовослужбовця ОСОБА_2 .
З 14.03.2022 ОСОБА_2 призваний за мобілізацією та перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки №1460/1 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією , російської федерації проти України ОСОБА_2 у період з 11.07.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі м.Сіверськ, Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що вказано у свідоцтві про смерть Серії НОМЕР_3 від 27.02.2024, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №510/НЕ від 03.02.2023 та довідки про причини смерті №510/НЕ причиною смерті стала гостра серцева недостатність.
За висновком експертного дослідження №510/НЕ від 29.01.2023, при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа гр. ОСОБА_2 (акт №2268) виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%.
Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1771 від 25.05.2023) захворювання та причини смерті старшого солдата ОСОБА_2 пов'язані із захистом Батьківщини.
Як свідчать матеріали справи, позивачка, як член сім'ї померлого - донька та інші члени сім'ї, звернулися із заявою та переліком необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю старшого солдата ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону №2011-ХІІ.
За результатами розгляду питання про призначення позивачці та матері загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом №2/в від 26.01.2024 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови слугував факт перебування ОСОБА_2 на час смерті у зоні бойових дій у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено листом №1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%. Прийняте рішення обґрунтоване тим, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком адміністративного правопорушення (в даному випадку передбаченого ст.172-20 Кодексом України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАп) або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Представниця позивачки вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги доньці померлого військовослужбовця Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом №2011-ХІІ.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі (ст.1 Закон №2011-ХІІ).
Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ).
У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1 ст.3 Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Згідно з статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Пунктом 1 статті 16-4 Закону №2011-XII встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
У контексті викладених норм, слід відмітити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв'язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю його сина, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп'яніння, вчинення яких призвело до його смерті.
У контексті викладених норм, слід відмітити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв'язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю її батька, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп'яніння, вчинення яких призвело до його смерті.
В межах розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_2 з 14.03.2022 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 та перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки №1460/1 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією, російської федерації проти України ОСОБА_2 у період з 11.07.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі м.Сіверськ, Донецької області.
За змістом сповіщення сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого) №124 від 31.01.2023 ОСОБА_2 перебуваючи на бойових позиціях в районі с.Федорівка, Бахмутського району, Донецької області помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з невідомих причин, без ознак насильницької смерті. Смерть пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до змісту акта службового розслідування від 20.02.2023, яке проведено за фактом смерті ОСОБА_2 , встановлено, що його смерть настала при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій. На момент смерті він знаходився на бойових позиціях у зоні відповідальності 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .
Про підсумки службового розслідування командиром Військової частини НОМЕР_2 винесено наказ №114-агд від 21.02.2023, яким гостру серцеву недостатність, кардіоміопатію, пов'язано із захворюваннями, які призвели до смерті старшого стрільця 2-го відділення 3-го взводу 2-ї стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_2 при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій на позиціях 2-ї стрілецькою роги Військової частини НОМЕР_2 .
Факт виконання бойових завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій під час смерті (27.01.2023) ОСОБА_2 також підтверджується наказом тво командира Військової частини НОМЕР_2 №10-ос від 27.01.2023, яким зобов'язано виплатити членам сім'ї або близьким родичам загиблого, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень за період з 01-27.01.2023.
Таким чином, за матеріалами справи смерть військовослужбовця настала у результаті гострої серцевої недостатності, кардіоміпатії, під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов'язана з проходженням військової служби.
Втім, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 26.01.2024 матері та дочці померлого 27.01.2023 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), оскільки на час смерті ОСОБА_2 перебував в зоні бойових дій у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено листом №1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39 %.
У той час, відповідно до протоколу №1771 від 25.05.2023 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_2 , 1971 року народження, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.01.2023 №10-ос: "Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4 , виданим 03.02.2023 Новокодацьким відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим 07.02.2023 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). При цьому, визначено, що захворювання та причина смерті, так пов'язане із захистом Батьківщини.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 помер безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на бойових позиціях в районі с.Федорівка, Бахмутського району, Донецької області, більш того за матеріалами справи його захворювання та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.
Тобто, факт перебування ОСОБА_2 у зоні бойових дій у стані алкогольного сп'яніння, є необґрунтованою підставою для відмови у призначені та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (п. 1 ст. 16 Закону №2011-XII).
У той час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
При цьому, як свідчать матеріали справи позивачка є донькою загиблого військовослужбовця. Також у загиблого є мати ОСОБА_3 , яка також за заявою від 21.06.2023 зверталася до уповноважених органів з метою отримання одноразової виплати у зв'язку із загибеллю (смертю) її сина.
Тобто, наведені особи є суб'єктами, які відповідно до положень статтею 16-1 Закону №2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги.
Матеріали справи також містять відомості про доньку померлого військовослужбовця - ОСОБА_4 , яка за своєю волею відмовилася від частки одноразової грошової допомоги, про що складено заяву №980 від 20.02.2023, справжність підпису якої засвідчена приватним нотаріусом Богатирчуком Анатолієм Миколайовичем.
Таким чином, зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що ОСОБА_2 не є загиблим військовослужбовцем або померлим, внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, а донька (позивачка) загиблого військовослужбовця не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому Постановою №168.
Матеріалами справи не підтверджено висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, оскільки причиною його смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія, які не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або адміністративного правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі №380/9868/23 та у постанові від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а, при розгляді подібних правовідносин.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Враховуючи причини настання смерті ОСОБА_2 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24.02.2022 суд вважає, що наявні підстави для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі визначеному Постановою №168.
Разом з тим, слід звернути увагу на той факт, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім'ї одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, лише встановлений під час смерті факту сп'яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/17148/20.
Обґрунтовуючи свою правову позицію представник відповідача посилається на вчинення батьком позивачки адміністративного правопорушення.
Втім, відповідно ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
За вимогами п.9 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
У той час, матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав пов'язувати смерть військовослужбовця ОСОБА_2 з правопорушенням передбаченим ч.1 ст. 172-20 КУпАП.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Тобто, дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги.
Як вже зазначалося, військовослужбовець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, як вже зазначалося за висновками засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , так пов'язане із захистом Батьківщини.
Таким чином, підсумовуючи наведене, суд вважає, що твердження представника відповідача щодо обґрунтованості підстав, які слугували відмові у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги доньці (позивачці), як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 у зв'язку із його смертю, спростовані матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що з матеріалів справи не відслідковується належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини є безпідставним.
З огляду на що, позивачка має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 1/2 від 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі, а саме - станом на 27.01.2023, так як право на отримання такої допомоги мають усі члени сім'ї померлого у рівних частках, винятком з цього є лише нотаріально посвідчена відмова членів сім'ї загиблого військовослужбовця від своєї частки одноразової допомоги, в такому випадку частка цих осіб розподіляється між іншими членами сім'ї, які мають право на її отримання.
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77-78, 139, 143 243-246 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_6 ) до Міністерства оборони України, в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як доньці померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 , викладене в пункті 12 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 26.01.2024.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 - доньці померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, її частку від 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках доньці та матері померлого військовослужбовця.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 28 листопада 2024 р.
28.11.24