28 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/7624/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому позивач просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.12.2022 за №064150010905 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправним;
- визнати в якості страхового стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії з врахуванням періоду роботи на посаді продавця-консультанта телевізійного обладнання ТОВ «Синкар ТВ сервис» в м.Коломна Московської області протягом періоду з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору №15 від 03.10.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення із заявою на призначення пенсії (з 15.12.2022).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що досягнувши 60-річного віку, вона звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом від 26.12.2022 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про те, що заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в м.Києві та ним прийнято рішення про відмову у призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 29 років. Крім того, під час вирішення питання щодо призначення пенсії протиправно та необґрунтовано, на думку позивача, не зараховано до страхового стажу період роботи з посиланням на те, що в доданому трудовому договорі відсутня відмітка про виконання роботи, а уточнююча довідка не надана.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
24.05.2023 на адресу суду відповідачем надіслано витребувані судом матеріали пенсійної справи вх. №36600/23.
25.05.2023 на адресу суду від ГУ ПФУ в м.Києві надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в позові. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що позивач 15.12.2022 звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою щодо призначення пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів та за принципом екстериторіальності була передана до ГУ ПФУ в м.Києві. Головним управлінням ПФУ в м.Києві розглянуто заяву ОСОБА_1 та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 21.12.2022 №064150010905 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 29 років.
За результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи на посаді продавця-консультанта телевізійного обладнання ТОВ «Синкар ТВ сервис» в м.Коломна Московської області протягом періоду з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору №15 від 03.10.1993.
Для врахування вищезазначеного періоду до страхового стажу особою не надано уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємствами чи організаціями на яких особа працювала, або архівними установами у разі ліквідації підприємства, на підставі первинних документів за час виконання роботи, що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
На момент звернення позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України, вік заявниці становив 60 років.
Згідно поданих документів загальний (страховий) стаж позивача становить 25 років 03 місяці 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши заяву позивача від 15.12.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві прийнято рішення від 21.12.2022 №064150010905, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу 29 років, про що повідомлено заявника листом (а.с.60-62).
25.10.2024 ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до участі у справі №240/7624/23, як другого відповідача.
25.11.2024 на адресу суду від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вх. №64761/24, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач 15.12.2022 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Враховуючи принцип екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві розглянуто надані документи та 21.12.2022 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.
Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком мають, зокрема жінки, що досягли віку 60 років, за наявності страхового стажу у 2022 році не менше 29 років.
За результатом розгляду документів, доданих до заяви та на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача складає 25 років 03 місяці 29 днів.
До страхового стажу позивача не зарахований період з 03.10.1993 по 15.03.1999, відповідно до трудового договору №15 від 03.10.1993, оскільки у зазначеному договорі відсутня відмітка про виконання роботи, а уточнююча довідка позивачем не надана.
Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , після досягнення нею 60-річного віку, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області 15.12.2022 із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.33).
Після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 21.12.2022 №064150010905 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 29 років (а.с.58).
Підставою для винесення вказаного рішення слугувало те, що згідно наданих до заяви документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 03.10.1993 до 15.03.1999, який зазначений у трудовому договорі від 03.10.1993 №15, оскільки договір оформлений з порушенням вимог Інструкції, а саме: відсутні відмітки про його виконання. Листом від 26.12.2022 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило, що страховий стаж, підтверджений документально, становить 25 років 03 місяці 29 днів. Однак відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15, оскільки в зазначеному договорі відсутня відмітка про виконання роботи, а уточнююча довідка заявником не надана (а.с.15-16).
Позивач, вважаючи протиправним рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до абзацу сьомого частини 1 статті 26 Закону №1058-IV (зі змінами внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як підтверджено матеріалами справи, на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії, вона досягла необхідного пенсійного віку 60 років, передбаченого ч.1 ст.26 Закону №1058-IV.
Суд зазначає, що відповідно до ст.62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених положень встановлено, що страховий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності - встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
В матеріалах справи окрім інших доказів трудової діяльності позивача містяться: трудовий договір від 03.10.1993 №15, укладений між ОСОБА_1 та ТОО «Синкар ТВ Сервис» на виконання обов'язків продавця-консультанта телевізійного обладнання (а.с.12), довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про термін роботи ОСОБА_1 на вказаному товаристві (а.с.13) та довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про розмір щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03.10.1993 до 15.03.1999 (а.с.14), вказані документи також були надані позивачем до заяви про призначення пенсії за віком 15.12.2022.
Щодо незарахування у спірному рішенні періоду роботи позивача з 03.10.1993 до 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15, оскільки у ньому відсутня відмітка про виконання роботи, суд зазначає, що територіальні управління Пенсійного фонду України мають право запитувати та отримувати відомості, необхідні для виконання покладених на них завдань, а не покладати такий обов'язок на позивача.
При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17).
Зважаючи на відсутність суперечностей у поданих позивачем документах, а також відсутності обґрунтованих сумнівів у тому, що мова в наданих документах йде про іншу особу, суд вважає, що надані позивачем: довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про термін роботи ОСОБА_1 на вказаному товаристві (а.с.13) та довідка ТОО «Синкар ТВ Сервис» від 17.04.1999 про розмір щомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03.10.1993 до 15.03.1999 (а.с.14) підтверджують стаж роботи позивача, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи позивача.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача до страхового стажу є безпідставними. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15 є протиправним, та наявні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.
Щодо вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком з 15.12.2022, як способу відновлення прав позивача, суд зазначає, що за змістом п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач звернулася до органу Пенсійного фонду 15.12.2022, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, отже пенсія має бути призначена з 22.11.2022, а не з 15.12.2022 як вважає позивач.
Як вже встановлено судом, у позивача наявні всі умови (вік 60 років, страховий стаж не менше 29 років, які є достатніми для призначення їй пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV. Інших підстав для відмови у призначенні пенсії, окрім оскаржуваних, відповідачі не зазначають.
На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/ перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Згідно п.1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто органом, який приймав рішення за принципом екстериторіальності є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, а органом, який призначає пенсію є Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.
Отже, виходячи із вищевикладеного суд вважає, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону №1058-IV пенсію за віком з 22.11.2022, а не Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві як вважає позивач.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов та стягує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.12.2022 за №064150010905 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії період роботи на посаді продавця-консультанта телевізійного обладнання ТОВ «Синкар ТВ сервис» в м.Коломна Московської області з 03.10.1993 по 15.03.1999 відповідно до трудового договору від 03.10.1993 №15 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня , що настає за днем досягнення пенсійного віку - 22.11.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
28.11.24