Провадження № 3/734/2882/24 Справа № 734/4637/24
іменем України
28 листопада 2024 року смт Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
15 жовтня 2024 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 керувала електроскутером «YAMAHA JOG» без днз. в сел. Десна, по вул. Довженка 44а/2, Чернігівського району, Чернігівської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовилась.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 «Правил дорожнього руху», тим самим порушив ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої на час розгляду справи до суду не надходило. Також, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, повідомлялась шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, особа, яка притягується до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.
В даному випадку, неявка ОСОБА_1 до суду, неповідомлення про причини свого неприбуття, відсутність її письмових заперечень чи пояснень є демонстрацією недобросовісного використання своїх процесуальних прав.
За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також письмових пояснень особи, було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан сп'яніння може проводитися поліцейським на місці вчинення правопорушення або у медичному закладі, що входить до спеціально затвердженого переліку. Огляд на стан сп'яніння у медичному закладі проводиться у разі відмови водія від огляду поліцейським, у разі незгоди з результатами огляду поліцейським, якщо у водія є ознаки перебування під впливом лікарських або наркотичних препаратів, а також якщо водій став учасником ДТП в якому є постраждалі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 150890 від 15 жовтня 2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 15.10.2024 року;
- довідкою СРПП ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримувала;
- постанова серії ЕНА №3266047 від 15.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- переглянутим в судовому засіданні CD диска з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керуванням транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її винуватості, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", визначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Відповідно до довідки СРПП ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримувала.
Вбачаючи в діях ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути останнього до адміністративної відповідальності із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 33, 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави грошові кошти в розмірі 605 грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили
Суддя: