Справа № 523/15428/24
Номер провадження 3/523/6139/24
22 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., захисника Ільїна Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 10.09.2024 року о 21:42 годині, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Chevrolet Volt», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №57/2А по вул. Академіка Заболотного в м. Одесі, будучи у стані алкогольного сп'яніння, що зафіксовано за результатами огляду на стан сп'яніння, із застосуванням приладу «Драгер» (результат позитивний - 1.41 % проміле) та зі згоди зазначеної особи.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду судовою повісткою, - не з'явилась, забезпечивши явку до суду свого захисника - адвоката Ільїна А.Н.
30.10.2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільїн А.Н. подав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому просив суд про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та 22.11.2024 року в судовому засіданні вказаний захисник подав доповнення до письмових заперечень.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку та дослідивши заперечення та доповнення до них захисника Ільїна А.Н., суддя вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доказана та підтверджується наступними дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126843 від 10.09.2024 року, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.2.9.а «Правил дорожнього руху», за що вона притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. - 1);
- роздруківкою тестування з використанням алкотесту «Драгер» №7510, за яким у ОСОБА_1 виявлено 1.41 % промілі (а.с. - 4);
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у вказаної особи виявлені ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. - 5);
- направленням на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. - 6);
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи з портативних відеореєстраторів працівників поліції 471440 та 474166, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обставин складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с. - 7).
Разом із тим, оцінюючи доводи захисника ОСОБА_2 щодо закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, викладені ним у письмових запереченнях, суддя вважає їх неспроможними з огляду на таке.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 вказаного Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В своїх запереченнях захисник посилається на неповідомлення інспекторами поліції ОСОБА_1 про можливість проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та висловлення незгоди з результатами такого огляду за допомогою газоаналізатора; нероз'яснення особі в повному обсязі її прав і обов'язків та нез'ясування її згоди з результатами огляду; неспівпадіння температури повітря, зазначеної у роздруківці алкотестера «Драгер», з температурою повітря, наведеною у відповіді на запит адвоката з Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів; ненадання особі сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; не роз'яснення особі порядку застосування спеціального технічного засобу; невідсторонення особи від керування транспортним засобом та відсутність доказів передачі транспортного засобу іншій уповноваженій особі; численні порушення вимог законодавства інспекторами поліції під час складення протоколу; відсутність моменту складення акту огляду на відеозаписі; відсутність належних доказів наявності у інспектора поліції, який проводив огляд на стан сп'яніння, певного сертифікату про проходження інструктажу щодо користування газоаналізатору Drager Alcotest 7510 ARLM - 0391, що могло привести до неправильного застосування такого приладу та невідповідності результатів фактичним обставинам.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з п. п.2, 3, 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено Наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735, про затвердження Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратiв, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 №1413/27858.
Відповідно до вказаної Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами поліції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Як вбачається із відеозапису, працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , оскільки остання рухалась в темну пору доби без увімкненого світла фар.
В подальшому, під час спілкування працівники поліції відчули запах алкоголю із порожнини рота ОСОБА_1 та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» на що вона повідомила, що 4 години тому вживала алкогольні напої та погодилась пройти такий огляд, за результатами якого встановлено факт її перебування в стані алкогольного сп'яніння - 1.41 проміле алкоголю.
Під час цих подій, ОСОБА_1 погодилась зі встановленим результатом огляду та не оспорювала факт керування транспортним засобом.
Суддя зауважує на тому, що означені вище доводи захисника та не доведення працівниками поліції освідуваній особі порядку використання спеціального технічного засобу спростовуються, зокрема відтвореними під час вивчення матеріалів справи відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції, за якими ОСОБА_1 вимоги щодо надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки не висувала, будь-яких скарг чи зауважень з приводу дій працівників поліції в цій частині не висловлювала, а її дії з використання спеціального технічного засобу «Драгер» свідчать про обізнаність з порядком застосування цього приладу.
Разом із тим, будь-яких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) стороною захисту до суду не надано, а відтак твердження захисника ОСОБА_2 щодо незаконних дій працівників поліції не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Доводи зазхисника ОСОБА_2 щодо існування сумнівів у технічній справності приладу «Драгер» через неспівпадіння температури повітря, зазначеної у роздруківці з такого приладу, з температурою повітря, наведеною у відповіді на запит адвоката з Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів суддею до уваги не приймається, оскільки вкзаним захисником не доведено, що неспівпадіння наведених вище температурних показників має негативний вплив на технічну справність вказаного приладу та/або на показники результатів його застосування.
Відповідно до п.п.6, 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та після такого огляду не висловила незгоду з його результатами, що свідчить про відсутність підстав проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а тому суддею відхиляються доводи захисника ОСОБА_2 з цього приводу як безпідставні.
Відсутність у відтвореному відеозапису з портативних відеореєстраторів працівників поліції чіткого відображення процесу складення акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та наявності у інспектора поліції, який проводив огляд на стан сп'яніння, певного сертифікату про проходження інструктажу щодо користування газоаналізатору Drager Alcotest 7510 ARLM - 0391, на чому зауважував захисник Ільїн А.Н. у своїх письмових запереченнях, не впливає на висновки судді щодо доведеності провини першої з вказаних осіб, адже Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить таких вимог.
До того ж, вкотре ураховуючи відсутність оскарження стороною захисту дій працівників поліції з приводу складення і оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення та невідсторонення працівниками поліції вказаної особи від керування транспортним засобом, суддя вважає, що викладені у запереченнях захисника доводи щодо незаконних дій працівників поліції є несуттєвими та такими, що не спростовують результати огляду водія транспортного засобу з використанням технічного приладу «Драгер» у розглядуваному випадку.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Слід зауважити на тому, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України, ступінь вини ОСОБА_1 та її особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 8-9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 605,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Строк позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня ухвалення постанови, а саме з 22.11.2024 року.
Копію постанови вручити захиснику Ільїну А.Н., направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов